Кітаро Нісіда (яп. 西田 幾多郎, 19 травня 1870 — 7 червня 1945) — японський філософ, творець філософії абсолютного небуття та «кіотської школи», який намагався поєднати західну філософію та релігії, щоб переформулювати релігійні та моральні культурні традиції Східної Азії. Він закінчив Токійський університет під час періоду Мейдзі в 1894 році та здобув ступінь доктора філософії. У 1899 році він був призначений професором Четвертої вищої школи в префектурі Ісікава, а пізніше став професором філософії в Кіотському університеті. Нісіда пішов у відставку в 1927 році. У 1940 році він був нагороджений орденом Культури (япон:文化勲章). Він брав участь у створенні Технологічного інституту Тіба (千葉工業大学) з 1940 року. Пан Нісіда Кітаро помер у віці 75 років від ниркової інфекції. Його тіло кремували, а його кремовані останки розділили на три частини й поховали в різних місцях. Перша частина його останків була похована в могилі його сім'ї в місці його народження Кахоку (Ісікава). Другу могилу з його останками можна знайти в храмі Токеї-дзі в місті Камакурі, де його друг Судзукі Дайсецу Тейтаро організував похорони пана Нісіди Кітаро, де в решті решт і він пізніше також був похований на сусідній ділянці. Третя могила Нісіди Кітаро знаходиться в Рейун'ін (霊雲院), храмі в комплексі Myōshin-ji в Кіото.
Джерело: «Кітаро Нісіда», української Вікіпедії (CC BY-SA 4.0), уривок