Тана́ка Коміма́са (яп. 田中小実昌, たなかこみまさ; 1925–2000) — японський письменник, новеліст, перекладач. Народився в Токіо.…Тана́ка Коміма́са (яп. 田中小実昌, たなかこみまさ; 1925–2000) — японський письменник, новеліст, перекладач. Народився в Токіо. Після Другої світової війни працював на різних роботах. У своїх творах описував людське горе та сум у жартівливому стилі. За «Розповіді про співака Асахімару» та «Про Мімі» був нагороджений премією Аокі. Серед інших значних творів — «Кап, кап», «Жінка-привид» тощо. Його переклади детективів Реймонда Чандлера отримали високі оцінки літературних критиків в Японії.
Хіроюкі Аґава (яп. 阿川 弘之, Аґава Хіроюкі, 24 грудня 1920 — 3 серпня 2015) — японський письменник і літературний критик…Хіроюкі Аґава (яп. 阿川 弘之, Аґава Хіроюкі, 24 грудня 1920 — 3 серпня 2015) — японський письменник і літературний критик, представник літературної групи «Треті нові». Удостоєний Ордена культури (1999). Твори: «Весняний замок» (春の城, 1953, премія Йоміурі), біографія «Сіга Наоя» (志賀直哉, 1994, премія Номи і премія Майніті), присвячена японським військовим діячам біографічна трилогія «Ямамото Ісороку» (山本五十六, 1965, перекл. рос. як «Адмірал Ямамото», премія Сінтьося), «Йонай Міцумаса» (米内光政, 1978), «Іноуе Сігейосі» (井上成美, 1986). На тлі інших «третіх нових» Аґава, зберігаючи притаманну йому автобіографічність (сильний вплив на нього справив Сіга Наоя), виділяється явною політизованістю творів, центральністю для творчості військової теми і зміщенням акценту з подій повсякденних на історичні.
Масудзі Ібусе, також Масуджі Ібусе (1898–1993) – японський письменник, лауреат численних премій, почесний мешканець…Масудзі Ібусе, також Масуджі Ібусе (1898–1993) – японський письменник, лауреат численних премій, почесний мешканець Фукуяма і Токіо. Після атомного бомбардування міст Хірошіма та Наґасакі у Японії сформувався окремий жанр літератури – 原爆文学, (Genbaku bungaku) – література атомної бомби. Письменників, які створювали літературні твори, присвячені трагічним для Японії подіям 1945 року, прийнято ділити за поколіннями. До авторів першого покоління відносять тих, хто був безпосереднім сучасником бомбарду-вання та пережив катастрофу. Друге покоління, до яких відноситься Масудзі Ібусе, писало з метою надати суспільного розголосу та привернути увагу до політичних та соціальних проблем, які постали перед японцями внаслідок катастрофи. Твори авторів третього покоління присвячені майбутньому в реальності пост-ядерного світу. Масуджі Ібусе вважається автором одного із найвідоміших творів, написаних в жанрі літератури атомної бомби. Письменник у 1965 випускає роман «Чорний дощ». Чорним дощем називають радіоактивний дощ, який випав одразу після вибуху. Роман поєднує два щоденника – дядька і племінниці, один із яких – дядьків – є реальним щоденником чоловіка, що пережив катастрофу, другий же є літературною вигадкою. Своїм романом Ібусе звертає увагу не тільки на миттєву шкоду, яку спричинило бомбардування, але й піднімає проблему існування хронічних захворювань, а також наявності дискримінації жертв, які вижили.