Мотоно́рі Мацуя́ма (松山 基範, Мацуяма Мотонорі; 25 жовтня 1884 — 27 січня 1958) — японський геофізик, який (наприкінці…
Мотоно́рі Мацуя́ма (松山 基範, Мацуяма Мотонорі; 25 жовтня 1884 — 27 січня 1958) — японський геофізик, який (наприкінці 1920-х років) першим надав систематичні докази того, що магнітне поле Землі було зворотним на початку плейстоцену, і припустив, що в минулому існували тривалі періоди, коли полярність була зворотною. Він зазначив, що поле Землі пізніше змінилося на сучасну полярність. Ера зворотної полярності, що передувала сучасному хрону Брюннеса нормальної полярності, тепер називається зворотним хроном Матуями; а перехід між ними називається інверсією Брюннеса — Матуями або Матуями — Бруньєса. Його дослідження магнітних властивостей гірських порід дозволили вперше довести, що магнітне поле Землі в минулому неодноразово змінювало свою полярність. Матуяма народився у 1884 році в місті Кокура (тепер — Кіта-Кюсю, Японія). У 1910 році він закінчив Кіотський університет, де пізніше працював викладачем. Вивчав магнітні властивості вулканічних порід, зокрема базальтів, і у 1929 році опублікував фундаментальну працю, в якій виявив, що деякі породи мають «зворотну» (реверсну) намагніченість — протилежну сучасному напрямку магнітного поля Землі. Це відкриття стало основою для розуміння інверсій магнітного поля Землі. У його честь названо епоху Матуями — інтервал часу від приблизно 2,58 до 0,78 мільйона років тому, коли магнітне поле Землі мало зворотну полярність. У подальшому Матуяма займався дослідженнями геомагнітних варіацій та геофізичних процесів у земній корі. Його роботи мали величезний вплив на розвиток геофізики, палеомагнетизму та теорії тектоніки плит. Помер учений у 1958 році.
Відомі випускники: Старша школа Тойора
Старша школа Тойора: 2 особи
Но́ґі Маре́суке (яп. 【乃木希典】, のぎまれすけ; 25 грудня 1849(18491225) — 13 вересня 1912) — японський державний, військовий і…
Но́ґі Маре́суке (яп. 【乃木希典】, のぎまれすけ; 25 грудня 1849(18491225) — 13 вересня 1912) — японський державний, військовий і освітній діяч. Офіцер Імперської армії Японії, генерал (з 1904). Народився у Едо, провінція Мусаші, Японія. Походив із самурайського роду Ноґі з провінції Наґато. Стажувався у Німецькій імперії (1886). 3-й генерал-губернатор Тайваню (10 травня 1895 — 2 червня 1896). 10-й директор елітної школи Ґакушюїн (31 січня 1907 — 13 вересня 1912). Учасник громадянської (1868—1869), південно-західної (1877), японсько-цінської (1894—1895) і японсько-російської воєн (1904—1905). У війні з росіянами командував 3-ю армією, що здобула Порт-Артур, й відзначилася у битві під Мукденом. Радник Військової ради (26 січня 1906 — 13 вересня 1912). Граф, чиновник 2-го старшого рангу. Нагороджений Орденом золотого шуліки 2-го ступеня та Орденом вранішнього сонця 3-го класу. Вчинив самогубство у Токіо, Японська імперія. Похований на цвинтарі Аояма. Вшановується у шінтоїстському святилищі Ноґі.