Лі Банджа, кронпринцеса Кореї (кор.: хангиль: 이방자 ; 4 листопада 1901 — 30 квітня 1989) — дружина наслідного принца…Лі Банджа, кронпринцеса Кореї (кор.: хангиль: 이방자 ; 4 листопада 1901 — 30 квітня 1989) — дружина наслідного принца Ийміна, останнього наслідного принца Корейської імперії. Вона народилася як принцеса Масако Нашімото (方子女王 (яп. Masako Joō)), член японської імператорської родини. У 1973 році вона написала свою автобіографію «Світ єдиний: автобіографія принцеси Лі Банджа».
Ейдзі Цубурая (яп. 円谷英二: 7 липня 1901, Сукаґава, префектура Фукусіма — 25 січня 1970, Іто, префектура Сідзуока) —…Ейдзі Цубурая (яп. 円谷英二: 7 липня 1901, Сукаґава, префектура Фукусіма — 25 січня 1970, Іто, префектура Сідзуока) — японський режисер спецефектів, що брав участь у створенні багатьох японських науково-фантастичних фільмів, був одним зі співавторів фільмів про Годзилу, а також головним творцем Ultraman.
Сакакура Дзюндзо (Sakakura Junzō; 1904—1969) — японський архітектор, працював спільно з Ле Корбюзьє, був президентом…Сакакура Дзюндзо (Sakakura Junzō; 1904—1969) — японський архітектор, працював спільно з Ле Корбюзьє, був президентом Архітектурної асоціації Японії. У своїх проєктах Сакакура об'єднував риси традиційної японської архітектури і досягнення світового архітектурного авангарду. У 1937 році Сакакура представив Японський павільйон на Всесвітній виставці в Парижі.
Сато́ Ейса́ку (яп. 佐藤榮作, さとう えいさく; нар. 27 березня 1901 — пом. 3 червня 1975) — японський політичний і державний діяч…Сато́ Ейса́ку (яп. 佐藤榮作, さとう えいさく; нар. 27 березня 1901 — пом. 3 червня 1975) — японський політичний і державний діяч, дипломат. Прем'єр-міністр Японії (9 листопада 1964 — 17 лютого 1967, 17 лютого 1967 — 14 січня 1970, 14 січня 1970 — 7 липня 1972). Голова Ліберально-демократичної партії (1964–1972). Головний секретар Кабінету міністрів (1948–1949), міністр телекомунікацій (1951–1952), міністр пошти (1951–1952), міністр будівництва (1952–1953), міністр фінансів (1958–1960) і міністр торгівлі і промисловості (1961–1962). Начальник Управління з розвитку Хоккайдо (1951–1952, 1962–1964), голова Управління науки і техніки (1963–1964). Лауреат Нобелівської премії миру (1974). Учень Йосіди Сіґеру, продовжувач його курсу прискореного економічного розвитку та співпраці із США у сфері оборони.
