айто Уорд, Токіо: 5 осіб
Момоко Коті (яп. 河内 桃子, Коті Момоко) (7 березня 1932 — 5 листопада 1998) — японська акторка.
Сею Іто (яп. 伊藤晴雨, Іто: Сею); 3 березня 1882(1882березня03), Токіо — 28 січня 1961, там же) — японський художник, який…
Сею Іто (яп. 伊藤晴雨, Іто: Сею); 3 березня 1882(1882березня03), Токіо — 28 січня 1961, там же) — японський художник, який вважається «батьком сучасного кімбаку». Життя Іто послужило основою класичного фільму у жанрі романтичного порно «Екзотичний танець красуні: Катування!» 1977 року цей фільм завершує «трилогію періоду Сьови» режисера Нобору Танакі.
Каджіта Ханко (яп. 梶田半古, 23 липня 1870 — 23 квітня 1917) — художник та японський ксилограф, відомий своїми…
Каджіта Ханко (яп. 梶田半古, 23 липня 1870 — 23 квітня 1917) — художник та японський ксилограф, відомий своїми фронтиспісами (кучі-е) для романів та літературних журналів. Справжнє ім'я — Джоджіро Каджіта. Народився у 1870 році в сім'ї відомого токійського майстра по металу. У віці одинадцяти років Ханко почав вивчати живопис школи Шіджьо під керівництвом Ґьокуей Набети. Але навчання довелося припинити, коли Ханко захворів на очну інфекцію. Після одужання його наставником став Кенко Ішії, художник школи Нанґа. У 1886 році він виконав замовлення для компанії Kiryu Kosho Gaisha. Того ж року почав використовувати ім'я Ханко і розробляв дереворити на військову тематику (сенсо-е), ілюстрації для періодичних видань та етюди рослин. У 1898 зайняв посаду проректора Школи мистецтва та ремесла у префектурі Тояма, але повернувся до Токіо менш ніж через рік і працював ілюстратором у Йоміурі Шімбун. Найбільшу славу йому принесла робота над серією романів «Золотий демон» авторства Одзакі Койо. У 1902 Ханко повернувся до викладання, ставкши директорам приватної школи Хоккокаї (або Б'яккокаї), яку у свій час відвідували Тоґью Окумура, Кокеї Кобаяші та Сейсон Маеда. Ханко Каджіта помер у віці 47 років від туберкульозу.
Еномото Такеакі (яп. 榎本武揚, えのもとたけあき; 5 жовтня 1836 — 26 жовтня 1908) — японський політичний і державний діяч, дипломат…
Еномото Такеакі (яп. 榎本武揚, えのもとたけあき; 5 жовтня 1836 — 26 жовтня 1908) — японський політичний і державний діяч, дипломат кінця періоду Едо — початку період Мейдзі. Один із співзасновників Імперського флоту Японії. Урядник і віце-голова флоту сьоґунату Едо (1868), учасник війни Босін 1868–1869 року на боці анти-Імператорських сил, президент республіки Едзо (1869). Після війни брав активну участь у реставрації Мейдзі. Генерал-лейтенант Імперського флоту Японії (з 1874), віконт (з 1887). Голова наукового електричного товариства (1888–1909). У 1875 підписав Санкт-Петербурзький договір. Прозваний «найкращим бюрократом періоду Мейдзі». Псевдонім — Рьосен.
Хамаґуті Кійоко (яп. 浜口 京子, はまぐち きょうこ, 11 січня 1978, Токіо) — японська борчиня вільного стилю, п'ятиразова чемпіонка…
Хамаґуті Кійоко (яп. 浜口 京子, はまぐち きょうこ, 11 січня 1978, Токіо) — японська борчиня вільного стилю, п'ятиразова чемпіонка світу, п'ятиразова чемпіонка Азії, двічі бронзова олімпійська медалістка.