Окумура Коїчі (奥村厚一, 1 липня 1904 — 25 червня 1974) — японський художник, який спеціалізувався на пейзажах. Народився в…Окумура Коїчі (奥村厚一, 1 липня 1904 — 25 червня 1974) — японський художник, який спеціалізувався на пейзажах. Народився в районі Кіта, Кіото. У 1923—1928 роках навчався в Кіотському університеті мистецтв, після чого вчився у Нішімура Ґоун. Викладав у Кіотському університеті мистецтв (де у 1974 році став емеритом) та Мистецькому коледжі міста Саґа. Починаючи з 1948-го року працював з видавцем Унсодо і створив кілька серій принтів, наприклад «Дванадцять краєвидів Кіото».
Токурікі Томікічірō (徳力 富吉郎, 22 березня 1902 — 1 липня 2000) — японський художник та ксилограф, представник рухів…Токурікі Томікічірō (徳力 富吉郎, 22 березня 1902 — 1 липня 2000) — японський художник та ксилограф, представник рухів шін-ханґа та сосаку-ханґа. Народився у Кіото в родині митців, нащадків Кано Сансецу. З 1920 по 1923 роки навчався в Кіотському університеті мистецтв, звідки випустився з відзнакою. Також в різні роки навчався у Цучіда Бакусен та Ямамото Шункьо. У результаті Великого кантоського землетрусу багато митців з Токіо перебралися в Кіото. У ці роки Токурікі заводить дружбу з Ун'їчі Хірацука, одним з провідних митців руху сосаку-ханґа. Саме після цієї зустрічі Токурікі почав займатися ксилографією. У 1929 році разом з Асада Бенджі (麻田 弁自) та Асано Такеджі (浅野竹二) заснував асоціацію для митців сосаку-ханґа, а в 1932 році почав випускати газету з Тайшю Ханґа (大衆版画). Допомагав публікувати роботи своїх друзів. Після Другої світової війни відкрив власну студію і приймав учнів. За свої досягнення, Токурікі отримав Орден Священного скарбу (4-го класу) та Нагороду за культурі заслуги міста Кіото.
Дōмото Іншьō (堂本 印象, 25 грудня 1891 – 5 вересня 1975) — японський художник. Справжнє ім'я — Дōмото Санносуке. З…Дōмото Іншьō (堂本 印象, 25 грудня 1891 – 5 вересня 1975) — японський художник. Справжнє ім'я — Дōмото Санносуке. З раннього віку працював у Тацумура Хейдзо. Домото розмалював близько 600 інтер'єрів та стель у різних біддійських храмах та святинях, серед яких Тофуку-джі в районі Хіґашіяма у Кіото. У 1933 році він за 17 днів розмалював стелю одного з залів, прикрасивши її великим і яскравим «синім драконом». Домото часто виконував замовлення для різних монастирів. У Чінсаку-ін він розмалював розсувні двері перед садком, де любив проводити час Сен но Рікю. У храмі Хонен-ін він працював над оформленням двох кімнат. Зазвичай ці кімнати розмальовували представники школи Кано. Домото оформив їх в абстрактному стилі, зобразивши верби, розвіяні вітром. Окрім цього, Домото працював над дизайнами тканин для фурошікі. Спочатку він використовував мало кольорів, але з розвитком технік фарбування, Домото його малюнки ставали все більш різнобарвними. У 1936 році заснував власну школу малювання, яка існує й досі. У 1944 році отримав звання Митця Імператорського Двору, а у 1961 році отримав Орден культури. У Токіо є його власний музей, де постійно проходять виставки Домото та інших художників.
Уему́ра Шьо́ен (яп. 【上村松園】, うえむらしょうえん, англ. Uemura Shōen; нар.23 квітня 1875(18750423) — пом.27 серпня 1949) —…Уему́ра Шьо́ен (яп. 【上村松園】, うえむらしょうえん, англ. Uemura Shōen; нар.23 квітня 1875(18750423) — пом.27 серпня 1949) — японська художниця нового часу. Представниця японського традиційного живопису. Майстер картин, присвячених японським красуням. Народилася в Кіото. Випускниця Кіотської префектурної школи мистецтв (1887). Здобула всеяпонське визнання у 15 років, здобувши приз на мистецькій виставці. Учениця Судзукі Шьонена, Кобо Байрея і Такеучі Сейхо. Осучаснила стиль школи шіджьо. Працювала над історичними сюжетами, образами відомих особистостей японської історії, пейзажами, театральними сценами. Член Імперської академії мистецтв Японії (1941). Першою серед жінок нагороджена Орденом культури Японії (1948). Найвідоміший твір — «Танок-прелюдія» (1936), важлива культурна пам'ятка Японії. Мати художника Уемури Шьоко, бабуся художника Уемури Ацуші. Справжнє ім'я — Уемура Цуне (яп. 【上村津禰】, うえむらつね). Псевдонім — Шьоен («Сосновий сад»).