Нобуюкі Абе (яп. 阿部 信行; 24 листопад 1875, Канадзава, Японська імперія — 7 вересня 1953, Токіо, Японія) — японський…Нобуюкі Абе (яп. 阿部 信行; 24 листопад 1875, Канадзава, Японська імперія — 7 вересня 1953, Токіо, Японія) — японський військовий, державний та політичний діяч, генерал Імперської армії Японії. Обіймав посади міністра закордонних справ і прем'єр-міністра Японії, а також останнього генерал-губернатора Кореї. Після завершення Другої світової війни був заарештований американськими військами, проте так і не був притягнутий до відповідальності за жоден воєнний злочин.
Імекану (яп. イメカヌ, Imekanu, 10 листопада 1875 – 6 квітня 1961), також відома під своїм японським ім'ям Каннарі Мацу…Імекану (яп. イメカヌ, Imekanu, 10 листопада 1875 – 6 квітня 1961), також відома під своїм японським ім'ям Каннарі Мацу (Kannari Matsu (яп. 金成 マツ)) - айнська місіонер та епічна поетеса. Разом зі своєю племінницею, Юкіе Тірі, вона записала і зберегла численні айнські юкар, яких навчилася від своєї матері.
Мацуносуке Оное (яп. 尾上 松之助 *12 вересня 1875 — †11 вересня 1926), іноді відомий як «Medama no Matchan» («Очі» Мазцу), —…Мацуносуке Оное (яп. 尾上 松之助 *12 вересня 1875 — †11 вересня 1926), іноді відомий як «Medama no Matchan» («Очі» Мазцу), — японський актор театру та кіно. Його справжнє ім'я Цурузо Накамура. У кіно знімався під псевдонімами Юкіо Кокі, Таміяку Оное, чи Цунусабуру Оное, а в театрі кабукі під ім'ям Цурусабуру Оное. Мав надзвичайну популярність, з'явився у понад 1000 кінострічок та був першою суперзіркою японського кінематографу.
Янаґі́та Куніо́ (яп. 柳田國男, やなぎたくにお; 31 липня 1875 — 8 серпня 1962） — японський науковий і освітній діяч, філософ…Янаґі́та Куніо́ (яп. 柳田國男, やなぎたくにお; 31 липня 1875 — 8 серпня 1962） — японський науковий і освітній діяч, філософ, краєзнавець, фольклорист. Випускник Токійського університету. Працював в Міністерстві сільського господарства і торгівлі, Палаті перів японського Парламенту, газеті «Асахі сімбун». Займався збором і вивченням японського фольклору. За заслуги в розвитку японської науки прозваний «батьком японської фольклористики». Нагороджений Орденом культури. Автор піонерських праць в галузі японської етнографії та краєзнавства: «Тоноські оповідання», «Діалоги про кам'яні божества», «Теорія фольклору», «Морський шлях».
Уему́ра Шьо́ен (яп. 【上村松園】, うえむらしょうえん, англ. Uemura Shōen; нар.23 квітня 1875(18750423) — пом.27 серпня 1949) —…Уему́ра Шьо́ен (яп. 【上村松園】, うえむらしょうえん, англ. Uemura Shōen; нар.23 квітня 1875(18750423) — пом.27 серпня 1949) — японська художниця нового часу. Представниця японського традиційного живопису. Майстер картин, присвячених японським красуням. Народилася в Кіото. Випускниця Кіотської префектурної школи мистецтв (1887). Здобула всеяпонське визнання у 15 років, здобувши приз на мистецькій виставці. Учениця Судзукі Шьонена, Кобо Байрея і Такеучі Сейхо. Осучаснила стиль школи шіджьо. Працювала над історичними сюжетами, образами відомих особистостей японської історії, пейзажами, театральними сценами. Член Імперської академії мистецтв Японії (1941). Першою серед жінок нагороджена Орденом культури Японії (1948). Найвідоміший твір — «Танок-прелюдія» (1936), важлива культурна пам'ятка Японії. Мати художника Уемури Шьоко, бабуся художника Уемури Ацуші. Справжнє ім'я — Уемура Цуне (яп. 【上村津禰】, うえむらつね). Псевдонім — Шьоен («Сосновий сад»).
