Тойоо Іто (яп. 伊東豊雄; 1 червня 1941, Кейдзьо, (Сеул), тоді Японія) — японський архітектор.
Старша школа Хібія: 18 осіб
Тойоо Іто (яп. 伊東豊雄; 1 червня 1941, Кейдзьо, (Сеул), тоді Японія) — японський архітектор.
Тошіко МакАдам (уроджена Тошіко Хоріучі) — японська художниця з текстилю, яка живе та працює в Бріджтауні, Нова…
Тошіко МакАдам (уроджена Тошіко Хоріучі) — японська художниця з текстилю, яка живе та працює в Бріджтауні, Нова Шотландія, Канада. Вона найбільш відома своїми масштабними текстильними структурами, зокрема «текстильними ігровими майданчиками» для дітей — яскравими сітчастими конструкціями з в'язаного та вузликового нейлону.
Тонеґа́ва Сусу́му (яп. 利根川進; 5 вересня 1939, Нагоя – 11 липня 2026) — японський молекулярний біолог, лауреат…
Тонеґа́ва Сусу́му (яп. 利根川進; 5 вересня 1939, Нагоя – 11 липня 2026) — японський молекулярний біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1987 року «За відкриття генетичного принципу утворення різноманітності антитіл». В останній час переключився на дослідження клітинних механізмів утворення пам'яті. Професор Массачусетського технологічного інституту.
Хіросі Сакагамі (яп. 坂上 弘, Сакагамі Хіросі; 13 лютого 1936, Токіо — 16 серпня 2021, Тіба) — японський письменник…
Хіросі Сакагамі (яп. 坂上 弘, Сакагамі Хіросі; 13 лютого 1936, Токіо — 16 серпня 2021, Тіба) — японський письменник, представник літературного покоління інтровертів.
Цукісі́ма Хіро́сі (яп. 築島裕, つきしまひろし, МФА: [t͡su̥kiɕima çiɾoɕi̥]; 12 жовтня 1925 — 11 квітня 2011) — японський науковий…
Цукісі́ма Хіро́сі (яп. 築島裕, つきしまひろし, МФА: [t͡su̥kiɕima çiɾoɕi̥]; 12 жовтня 1925 — 11 квітня 2011) — японський науковий діяч, мовознавець, спеціаліст з японської мови. Почесний професор історично-філологічного факультету Токійського університету. Доктор історично-філологічних наук.
Дзюніті Сасаї (яп. 笹井 醇一; 13 лютого 1918, Токіо — 26 серпня 1942, Гуадалканал) — японський льотчик-ас, прозваний…
Дзюніті Сасаї (яп. 笹井 醇一; 13 лютого 1918, Токіо — 26 серпня 1942, Гуадалканал) — японський льотчик-ас, прозваний «Ріхтгофеном з Рабаула» і «Летючим тигром».
Йошімі Такеучі (яп. 竹内 好, жовтень 1910 — 3 березень 1977) — відомий японський китаєзнавець.
Акі́ра Іваса́кі (яп. 岩崎 昶 Івасакі Акіра, 18 листопада 1903, Токіо — 16 вересня 1981, Токіо) — японський кінокритик…
Акі́ра Іваса́кі (яп. 岩崎 昶 Івасакі Акіра, 18 листопада 1903, Токіо — 16 вересня 1981, Токіо) — японський кінокритик, історик кіно, режисер-документаліст і кінопродюсер. Разом з японцем Тадао Сато та американцем Дональдом Річі був одним з провідних фахівців в царині японського кінематографу XX століття. Розвивав ідеї марксизму та зробив кар'єру на сприянні прогресивному кіно і кінокритиці. Наприкінці 1930-х років був одним з організаторів «Прокіно» (Союзу пролетарського кіно), у рамках якого поставив декілька документальних фільмів. Після 1950 року Івасакі був одним з активних учасників руху за незалежний кінематограф.
Ні́сі Такеїті (яп. 西竹一, にしたけいち; 12 липня 1902(19020712) — 22 березня 1945) — японський офіцер, барон, підполковник…
Ні́сі Такеїті (яп. 西竹一, にしたけいち; 12 липня 1902(19020712) — 22 березня 1945) — японський офіцер, барон, підполковник Імперської армії Японії, золотий медаліст Олімпійських ігор 1932 року в Лос-Анджелесі з кінного спорту. Брав участь у обороні острова Іодзіма як командир танкового полку, де і загинув.
Садасуе Сенда (яп. 千田貞季; 16 грудня 1892 — 8 березня 1945) — японський воєначальник, генерал-лейтенант.
Чхве Намсон (кор. 최남선, 崔南善, 26 квітня 1890 – 10 жовтня 1957) – південнокорейський літературний діяч, який зробив внесок…
Чхве Намсон (кор. 최남선, 崔南善, 26 квітня 1890 – 10 жовтня 1957) – південнокорейський літературний діяч, який зробив внесок у розвиток сучасної корейської літератури. З іншого боку, він, разом з поетом Лі Ґвансу (кор. 이광수), відомий своїм переходом на сторону японської окупаційної влади та японським колабораціонізмом. Відомий під низкою інших імен, таких як Чханхин (кор. 창흥), Коннюк (кор. 공륙) та Юктан (кор. 육당). Чхве Намсон народився у Хансоні (сьогодні — Сеул, Південна Корея), та проживав у дитинстві в Чхорвоні провінції Канвон та Чханвоні провінції Південний Кьонсан. За державні кошти Корейської імперії він поїхав на навчання до Японії, де він кілька разів покидав та поновлював навчання, і в 1907 році був відрахований з Університету Васеда через участь у студентському страйку. У 1908 році разом з Лі Ґвансу видав перший випуск власного молодіжного журналу «Хлопець» (кор. 《소년》), але після японської окупації Кореї під тиском імперіальної влади вони були вимушені припинити діяльність. За допомоги Лі Ґвансу він випустив наступні журнали: «Червоний чоґорі» (《붉은 저고리》, 1912), «Хлопчик», «Нова зірка» (《아이들 보이》, 《새별》, 1913). Проте на підставах наказу «Про друковані видання» від Генерал-губернаторства Чосону вони були примусово скасовані. У 1914 році Чхве Намсон почав видавати журнал «Юність» (《청춘》), випуск якого також був припинений під тиском японської влади у 1918 році. Під час подій Руху 1 березня, він був одним із 48 депутатів, що планували та просували цей рух, а також написав та озвучив Декларацію незалежности Кореї. За підозру у підбурюванні Руху 1 березня був ув’язнений, і випущений у 1921 році. У 1922 році Чхве Намсон заснував видавництво «Тонмьонса» (кор. 동명사), і започаткував щотижневий журнал «Тонмьон» (кор. 《동명》). У 1924 році видав перший випуск газети «Шіде Ільбо» (кор. 시대일보), і був призначений директором видавництва, але був змушений припинити цю діяльність через фінансову ситуацію та тиск від Генерал-губернаторства. У 1925 році був почесним редактором газет «Тона Ільбо» та «Чосон Ільбо». У 1927 році генеральне губернаторство привабило літературного діяча до роботи у Спілці з компіляції корейської історії, фінансуючи його наукову діяльність та надаючи грошову підтримку на проживання. Це призвело до дискусії навколо його тяжіння до співпраці з окупаційною владою. Проте 1950-х роках громадський діяч Чан Джунха (кор. 장준하) та інші стверджували, що його прояпонська діяльність не була активним чином співпрацею з імперською владою Японії. Чхве Намсон помер 10 жовтня 1957 року від геморагічного інсульту. Він, разом з громадськими діячами Лі Ґвансу та Хон Мьонхі (кор. 홍명희), стали відомі як “Трійка геніїв Чосону”.
Сіма Кійохіде (яп. 志摩 清英; 25 лютого 1890 — 7 листопада 1973) — був адміралом японського імператорського флоту під час…
Сіма Кійохіде (яп. 志摩 清英; 25 лютого 1890 — 7 листопада 1973) — був адміралом японського імператорського флоту під час Другої світової війни.
Дзюн'ітіро Танідзакі (яп. 谷崎潤一郎, варіанти написання імені українською: Дзюньїтіро Танідзакі, Джюн'ічіро Танідзакі…
Дзюн'ітіро Танідзакі (яп. 谷崎潤一郎, варіанти написання імені українською: Дзюньїтіро Танідзакі, Джюн'ічіро Танідзакі, Джюн'їчіро Танідзакі, 24 липня 1886 — 30 липня 1965) — японський письменник і драматург, вважається одним з найвидатніших японських письменників ХХ сторіччя. Його прозові й драматичні твори дістали високу оцінку критиків як у Японії, так і в усьому світі. Сім разів номінований на Нобелівську премію (1958—1964 роки). Член Імператорської Академії мистецтв (1923), лауреат премії «Асахі» (1948), кавалер Ордена культури (1949), заслужений діяч культури Японії (1952). Перший японський письменник, обраний почесним членом Академії мистецтв і літератури США (1964). Танідзакі звертався до найрізноманітніших стилів і засобів вираження — від бентежних описів сексуальності та руйнівної еротичної одержимості до виписаних у найтонших подробицях сцен родинного життя в часи бурхливих змін японського суспільства, незмінно зберігаючи вишуканість і нешаблонність письма. Володів надзвичайно широкою палітрою мовних засобів — від виразів «високого стилю» і китайської поезії до жаргонізмів і діалектів. Так, твори «чистої літератури», де розкриття тем чуттєвості та звичаїв описуваних часів подається на найвищому рівні художнього стилю і форми, принесли Танідзакі славу «великого майстра красного письменства» і прозвання «Великий Танідзакі». Червоною ниткою крізь художні твори та есе проходить тема пошуків культурної ідентичності в перетині традицій Японії та Заходу. Разом із тим, він написав чимало розважальних творів, причому не лише історичні романи, казки й легенди в традиціях усної творчості, а й детективи і трилери з нальотом чорного гумору; в цьому жанрі він був одним з перших у Японії.
Сюнроку Хата (яп. 畑俊六; 26 липня 1879, префектура Фукусіма, Японська імперія — 10 травня 1962, Токіо, Японія) —…
Сюнроку Хата (яп. 畑俊六; 26 липня 1879, префектура Фукусіма, Японська імперія — 10 травня 1962, Токіо, Японія) — японський військовий і державний діяч, маршал Японії (2 червня 1944), міністр армії Японії, учасник Другої світової війни, воєнний злочинець. Після завершення конфлікту був заарештований і постав перед Токійським трибуналом, яким був засуджений до довічного ув'язнення, проте за декілька років вийшов на волю.
Барон Юдзуру Хіраґа (яп. 平賀 譲; 8 березня 1878, Токіо — 13 лютого 1943, Токіо) — японський кораблебудівник, відомий…
Барон Юдзуру Хіраґа (яп. 平賀 譲; 8 березня 1878, Токіо — 13 лютого 1943, Токіо) — японський кораблебудівник, відомий розробленими ним у другій половині 1910-х — на початку 1920-х років проєктами бойових кораблів. Віцеадмірал (1 грудня 1926), з 1931 року — професор Токійського університету, в останні роки життя — його ректор.
Нобуюкі Абе (яп. 阿部 信行; 24 листопад 1875, Канадзава, Японська імперія — 7 вересня 1953, Токіо, Японія) — японський…
Нобуюкі Абе (яп. 阿部 信行; 24 листопад 1875, Канадзава, Японська імперія — 7 вересня 1953, Токіо, Японія) — японський військовий, державний та політичний діяч, генерал Імперської армії Японії. Обіймав посади міністра закордонних справ і прем'єр-міністра Японії, а також останнього генерал-губернатора Кореї. Після завершення Другої світової війни був заарештований американськими військами, проте так і не був притягнутий до відповідальності за жоден воєнний злочин.
Я́мада Бімьо́ (яп. 山田美妙, やまだびみょう; 25 серпня 1868 — 24 жовтня 1910) — японський письменник, поет, літературний критик…
Я́мада Бімьо́ (яп. 山田美妙, やまだびみょう; 25 серпня 1868 — 24 жовтня 1910) — японський письменник, поет, літературний критик періоду Мейдзі. Справжнє ім'я — Яма́да Такетаро́ (山田武太郎). Псевдоніми — мудрець Бімьо, вчитель Бімьо, Хікей та інші. Модерніст, популяризатор розмовної мови в японській літературі та японській поезії.
Нацуме́ Со́секі (яп. 夏目漱石, なつめ そうせき 9 лютого 1867 — 9 грудня 1916) — японський письменник періоду Мейдзі. Поет…
Нацуме́ Со́секі (яп. 夏目漱石, なつめ そうせき 9 лютого 1867 — 9 грудня 1916) — японський письменник періоду Мейдзі. Поет, художник, літературний критик, дослідник англійської літератури. Журналіст газети «Асахі сімбун». Представник течії натуралізму в новій японській літературі. Вивчав природу людської «самотності» й «егоїзму». Автор антиегоїстичної концепції пізнання природи речей через відмову від свого «я». Справжнє ім'я — Сіоба́ра Кінно́суке (塩原金之助). Основні твори «Ваш покірний слуга кіт», «Хлопчак», «Серце», «Сансіро», «Ворота», «Після того» та інші. "Ваш покірний слуга кіт" є одним з найвідоміших романів засновника сучасної японської літератури та, мабуть, перша з головних праць японської сатирико-фантастичної літератури нового часу. Книга була написана на рубежі 19 і 20 століть; її головним героєм є кіт.