Суміо Кобаяші (нар. 29 грудня 1982(19821229), префектура Міє, Японія) — композитор сучасної класичної музики. У віці…
Суміо Кобаяші (нар. 29 грудня 1982(19821229), префектура Міє, Японія) — композитор сучасної класичної музики. У віці 3-х років почав навчання сольфеджіо та фортепіано. Закінчив Університет Хітоцубасі (Токіо, Японія). Неодноразово був призером міжнародних конкурсів в області музики. Брав участь як запрошений композитор у Міжнародному Музичному Фестивалі Takefu в Японії (2010, 2013, 2014 року), Фестивалі Сучасної Музики Icon Arts в Румунії (2013), Міжнародному Музичному Фестивалі Tongyeong в Кореї (2015). Крім композиторської діяльності, займається дослідженнями в галузі лінгвістики. Вступив в Кентський університет (Кентербері, Велика Британія). На даний момент (2016) є аспірантом даного університету. Отримав науково-дослідницький грант для роботи над темою «Вплив рідної мови і музичного досвіду на ритм сприйняття» (2016—2017). Крім рідної японської мови, вільно володіє англійською та французькою, вивчає російську.
Відомі японці: Лінгвіст
Лінгвіст: 4 особи
Цукісі́ма Хіро́сі (яп. 築島裕, つきしまひろし, МФА: [t͡su̥kiɕima çiɾoɕi̥]; 12 жовтня 1925 — 11 квітня 2011) — японський науковий…
Цукісі́ма Хіро́сі (яп. 築島裕, つきしまひろし, МФА: [t͡su̥kiɕima çiɾoɕi̥]; 12 жовтня 1925 — 11 квітня 2011) — японський науковий діяч, мовознавець, спеціаліст з японської мови. Почесний професор історично-філологічного факультету Токійського університету. Доктор історично-філологічних наук.
Мотокі Токіеда (яп. 時枝 誠記, Токіеда Мотокі, 6 грудня 1900 — 27 жовтня 1967) — японський лінгвіст, професор Токійського…
Мотокі Токіеда (яп. 時枝 誠記, Токіеда Мотокі, 6 грудня 1900 — 27 жовтня 1967) — японський лінгвіст, професор Токійського університету. Критикував теорії свого вчителя Сінкіті Хасімото, що ґрунтуються на поєднанні японської традиції і структуралізму, а також сам європейський структуралізм (іноземними мовами не володів, основна мішень критики — праці Соссюра і Баллі, наявні в японському перекладі). Орієнтувався на традиції японського мовознавства (філологічного «тлумачення») до їх європеїзації в XIX столітті. Вважав, що мова як структура не є мовою, оскільки відірвана від діяльності (дослідники відзначають перекличку у формулюваннях з В. Гумбольдтом, а з сучасників — з Бахтіним і його колом 1920-х). Мова, за Токіедою «суб'єктивна діяльність», що об'єднує психологічну, фізіологічну і фізичну реальність. Поза людиною, яка намагається її описати, мова не існує. Засновник школи мовного існування генго катей сецу (яп. 言語過程説), що стимулювала вивчення мови в повсякденному житті, масштабні проєкти з фіксації мовних вживань через спостереження за сім'ями інформантів-добровольців тощо.
Накадза́ва Хідехі́ко (яп. 中澤英彦, なかざわひでひこ, МФА: [nakad͡zawa çideçiko]) — японський науковець, мовознавець, славіст.…
Накадза́ва Хідехі́ко (яп. 中澤英彦, なかざわひでひこ, МФА: [nakad͡zawa çideçiko]) — японський науковець, мовознавець, славіст. Спеціаліст з російської мови. Паралельно вивчає українську мову. Родом з префектури Ґумма. 1973 року закінчив кафедру російської мови факультету іноземної філології Токійського університету іноземних мов. 1975 року закінчив магістратуру того ж університету за спеціальністю слов'янська філологія, став асистентом на факультеті іноземної філології. З 1980 року — лектор Токійського університету іноземних мов, з 1986 року — доцент, з 1996 року — професор. З 2009 року — професор аспірантури того ж університету.