Кавакамі Мієко (яп. 川上未映子, Kawakami Mieko, нар. 29 серпня 1976) — японська письменниця та поетеса з Осаки. Її роботи…Кавакамі Мієко (яп. 川上未映子, Kawakami Mieko, нар. 29 серпня 1976) — японська письменниця та поетеса з Осаки. Її роботи були відзначені престижними японськими літературними нагородами в різних жанрах, зокрема 138-ю премією Акутаґави за повість «Chichi to Ran» (乳と卵), премією Танідзакі 2013 року за збірку оповідань «Ai no Yume to ka» (愛の夢とか), а також премією Накахара Чюя 2008 року за збірку «Sentan de, sasuwa sasararayu soraeweewe» (先端で さすわ さされるわ そらええわ). Твори Кавакамі перекладені кількома мовами і поширені по всьому світу.
Йоко Тавада (яп. 多和田葉子, нім. Yōko Tawada, 23 березня 1960, Токіо) — японська та німецька письменниця, пише японською та…Йоко Тавада (яп. 多和田葉子, нім. Yōko Tawada, 23 березня 1960, Токіо) — японська та німецька письменниця, пише японською та німецькою мовами.
Хіромі Іто (яп. 伊藤 比呂美, Itō Hiromi, нар. 13 вересня 1955) — одна з найвизначніших сучасних письменниць Японії. У її…Хіромі Іто (яп. 伊藤 比呂美, Itō Hiromi, нар. 13 вересня 1955) — одна з найвизначніших сучасних письменниць Японії. У її творчому доробку — понад десяток поетичних збірок, кілька прозових творів, численні есе та кілька престижних літературних премій. Вона ділить своє життя між містами Енсінітас (штат Каліфорнія, США) і Кумамото на півдні Японії. Нині Іто викладає в Школі культури, медіа й суспільства Університету Васеда в Токіо.
Мічіко Ішімуре (яп. 石牟礼 道子, Ishimure Michiko; * 11 березня 1927 року в Каваурі, округ Амакуса, префектура Кумамото як…Мічіко Ішімуре (яп. 石牟礼 道子, Ishimure Michiko; * 11 березня 1927 року в Каваурі, округ Амакуса, префектура Кумамото як Мічіко Сірайсі — 10 лютого 2018 в Мінаматі) — японська письменниця та екоактивістка, яка рлзслідувала та викрила причини хвороби Мінамата.
Татіхара Мітідзо (立原 道造, Татіхара Мітідзо, 30 липня 1914 - 29 березня 1939) - японський поет і архітектор. Він помер у…Татіхара Мітідзо (立原 道造, Татіхара Мітідзо, 30 липня 1914 - 29 березня 1939) - японський поет і архітектор. Він помер у віці 24 років від туберкульозу, так і не почавши серйозно займатися творчістю. Мічідзо намагався знайти спосіб для міського поета вкорінитися в традиційних звичаях і водночас бути «сучасним». Хоча Мітідзо був жителем Токіо, він рідко згадував сучасні міські сцени у своїх творах. Окрім кількох згадок про автомобілі, Мітідзо надавав перевагу описам природи. Він описував поїзди як засоби втечі, що рятували його від замкненості в архітектурному офісі. Природні ландшафти нагір'я Шінано надавали нескінченний парад умовних образів, які Мітідзо використовував у своїй творчості: птахи, хмари, квіти, трави, гори, небо, дерева та вітер. Значна частина його поезії була написана під впливом поетичного імпульсу, через що його творчість часто називали «сентиментальною». Він відкрито писав про свої почуття і висловлював те, що було в його серці, що дозволяло його віршам бути чистими і справжніми.
Ясусі Іноуе (6 травня 1907 — 29 січня 1991) — японський прозаїк, поет і есеїст, найбільш відомий історичними та…Ясусі Іноуе (6 травня 1907 — 29 січня 1991) — японський прозаїк, поет і есеїст, найбільш відомий історичними та автобіографічними творами.
Чюя Накахара (яп. 中原 中也, латиніз.: Nakahara Chūya; 29 квітня 1907— 22 жовтня 1937) — при народженні Чюя Кашімура (柏村…Чюя Накахара (яп. 中原 中也, латиніз.: Nakahara Chūya; 29 квітня 1907— 22 жовтня 1937) — при народженні Чюя Кашімура (柏村 中也, Kashimura Chūya), був японським поетом, активним у ранній період Шьова. Спочатку сформований дадаїзмом та іншими формами європейської (переважно французької) експериментальної поезії, він був одним із провідних оновлювачів японської поезії. Хоча він помер у віці 30 років, він написав понад 350 віршів за своє життя. Багато хто називав його «японським Рембо» за його спорідненість із французьким поетом, чиї вірші він переклав у 1934 році. Чюя був невисокого зросту За підрахунками його ріст становив 156.7см (Спираючись на цитату Анго Сакагучі з "Після випивки" (яп. - "酒のあとさき") - "Він [Чюя] маленький, близько 4 шаку та 7 сонцю, а я великий, тому він боїться до мене підходити" (оригінал - 四尺七寸ぐらゐの小男で私が大男だから怖れて近づかず). Також Чюя обожнював дітей.
Чон Джійон, часто романізований у літературі як Чонг Чі-йон (кор.: 정지용; 20 червня 1902 – близько 1950), був корейським…Чон Джійон, часто романізований у літературі як Чонг Чі-йон (кор.: 정지용; 20 червня 1902 – близько 1950), був корейським поетом і перекладачем англійської поезії , який, за словами дослідника корейської поезії Брата Ентоні, «відкрив новий горизонт поетичних можливостей завдяки відточеному вислову, стриманим почуттям і точним зоровим образам».
На Хє Сок (кор. 나혜석, Na Hye-sok; 18 квітня 1896 — 10 грудня 1948) — корейська художниця, поетеса і письменниця…На Хє Сок (кор. 나혜석, Na Hye-sok; 18 квітня 1896 — 10 грудня 1948) — корейська художниця, поетеса і письменниця, активістка феміністичного руху скульпторка, журналістка, політична діячка.
Чхве Намсон (кор. 최남선, 崔南善, 26 квітня 1890 – 10 жовтня 1957) – південнокорейський літературний діяч, який зробив внесок…Чхве Намсон (кор. 최남선, 崔南善, 26 квітня 1890 – 10 жовтня 1957) – південнокорейський літературний діяч, який зробив внесок у розвиток сучасної корейської літератури. З іншого боку, він, разом з поетом Лі Ґвансу (кор. 이광수), відомий своїм переходом на сторону японської окупаційної влади та японським колабораціонізмом. Відомий під низкою інших імен, таких як Чханхин (кор. 창흥), Коннюк (кор. 공륙) та Юктан (кор. 육당). Чхве Намсон народився у Хансоні (сьогодні — Сеул, Південна Корея), та проживав у дитинстві в Чхорвоні провінції Канвон та Чханвоні провінції Південний Кьонсан. За державні кошти Корейської імперії він поїхав на навчання до Японії, де він кілька разів покидав та поновлював навчання, і в 1907 році був відрахований з Університету Васеда через участь у студентському страйку. У 1908 році разом з Лі Ґвансу видав перший випуск власного молодіжного журналу «Хлопець» (кор. 《소년》), але після японської окупації Кореї під тиском імперіальної влади вони були вимушені припинити діяльність. За допомоги Лі Ґвансу він випустив наступні журнали: «Червоний чоґорі» (《붉은 저고리》, 1912), «Хлопчик», «Нова зірка» (《아이들 보이》, 《새별》, 1913). Проте на підставах наказу «Про друковані видання» від Генерал-губернаторства Чосону вони були примусово скасовані. У 1914 році Чхве Намсон почав видавати журнал «Юність» (《청춘》), випуск якого також був припинений під тиском японської влади у 1918 році. Під час подій Руху 1 березня, він був одним із 48 депутатів, що планували та просували цей рух, а також написав та озвучив Декларацію незалежности Кореї. За підозру у підбурюванні Руху 1 березня був ув’язнений, і випущений у 1921 році. У 1922 році Чхве Намсон заснував видавництво «Тонмьонса» (кор. 동명사), і започаткував щотижневий журнал «Тонмьон» (кор. 《동명》). У 1924 році видав перший випуск газети «Шіде Ільбо» (кор. 시대일보), і був призначений директором видавництва, але був змушений припинити цю діяльність через фінансову ситуацію та тиск від Генерал-губернаторства. У 1925 році був почесним редактором газет «Тона Ільбо» та «Чосон Ільбо». У 1927 році генеральне губернаторство привабило літературного діяча до роботи у Спілці з компіляції корейської історії, фінансуючи його наукову діяльність та надаючи грошову підтримку на проживання. Це призвело до дискусії навколо його тяжіння до співпраці з окупаційною владою. Проте 1950-х роках громадський діяч Чан Джунха (кор. 장준하) та інші стверджували, що його прояпонська діяльність не була активним чином співпрацею з імперською владою Японії. Чхве Намсон помер 10 жовтня 1957 року від геморагічного інсульту. Він, разом з громадськими діячами Лі Ґвансу та Хон Мьонхі (кор. 홍명희), стали відомі як “Трійка геніїв Чосону”.
Юмено Кюсаку (яп. 夢野 久作, 4 січня 1889 – 11 березня 1936) — криптонім японського письменника раннього періоду Сьова…Юмено Кюсаку (яп. 夢野 久作, 4 січня 1889 – 11 березня 1936) — криптонім японського письменника раннього періоду Сьова, Суґіяма Ясумічі (яп. 杉山 泰道). Приблизне значення криптоніму — «людина, яка завжди мріє». Впродовж життя встиг пережити багато професій включно з посадою директора пошти та буддиського священника. Він писав детективні романи і був відомий своїм авангардизмом і сюрреалістичними, фантастичними та химерними наративами.
Сакутаро Хаґівара (яп. 萩原 朔太郎) (нар. 1 листопада 1886 — пом. 11 травня 1942) — японський письменник та поет періоду…Сакутаро Хаґівара (яп. 萩原 朔太郎) (нар. 1 листопада 1886 — пом. 11 травня 1942) — японський письменник та поет періоду Тайсьо та раннього періоду Сьова у Японії. Реформатор японської поезії, звільнив японський вільний вірш (верлібр) від традиції слідування усталеним правилам. Вважається «Батьком сучасної розмовної поезії в Японії». За своєї кар'єри опублікував багато томів есе, афоризмів, літературної та культурної критики.
Ішікава Такубоку (яп. 石川 啄木, Ішікава Такубоку, 20 лютого 1886, село Шібутамі, префектура Івате, Японія — 13 квітня…Ішікава Такубоку (яп. 石川 啄木, Ішікава Такубоку, 20 лютого 1886, село Шібутамі, префектура Івате, Японія — 13 квітня 1912) — японський поет, літературний критик. Поезія Такубоку мала значний вплив на розвиток жанру танка.
Акіта Удзяку (справжнє ім'я — Токудзо; 30 січня 1883 році, префектура Акіта — 12 березня 1962 року) — японський…Акіта Удзяку (справжнє ім'я — Токудзо; 30 січня 1883 році, префектура Акіта — 12 березня 1962 року) — японський письменник та громадський діяч.
Хун І (кит.: 弘一; 23 жовтня 1880 — 13 жовтня 1942) китайський художник, поет, драматург, музика, каліграф, викладач…Хун І (кит.: 弘一; 23 жовтня 1880 — 13 жовтня 1942) китайський художник, поет, драматург, музика, каліграф, викладач часів занепаду династії Цін і Китайської республіки. Відомий також як Вен Тао, Гуан Хоу та Шу Тун.
Шімадзакі Тосон (яп. 島崎 藤村, しまざき とうそん 25 березня 1872 — 22 серпня 1943) — японський письменник та поет періоду Мейдзі.…Шімадзакі Тосон (яп. 島崎 藤村, しまざき とうそん 25 березня 1872 — 22 серпня 1943) — японський письменник та поет періоду Мейдзі. Представник течії реалізму в новій японській літературі. Справжнє ім'я — Шімадзакі Харукі (島崎 春樹). Основні твори: збірка поезій «Молоді паростки», романи «Порушений заповіт», «Весна», «Родина», «Нове життя» та інші.
Доппо Кунікіда (яп. 国木田 独歩, Kunikida Doppo, справжнє ім'я Тецуо Кунікіда, 30 серпня 1871— 23 червня 1908)— японський…Доппо Кунікіда (яп. 国木田 独歩, Kunikida Doppo, справжнє ім'я Тецуо Кунікіда, 30 серпня 1871— 23 червня 1908)— японський автор романів і романтичних віршів періоду Мейджі, відомий як один із винахідників японського натуралізму.
Я́мада Бімьо́ (яп. 山田美妙, やまだびみょう; 25 серпня 1868 — 24 жовтня 1910) — японський письменник, поет, літературний критик…Я́мада Бімьо́ (яп. 山田美妙, やまだびみょう; 25 серпня 1868 — 24 жовтня 1910) — японський письменник, поет, літературний критик періоду Мейдзі. Справжнє ім'я — Яма́да Такетаро́ (山田武太郎). Псевдоніми — мудрець Бімьо, вчитель Бімьо, Хікей та інші. Модерніст, популяризатор розмовної мови в японській літературі та японській поезії.
Рай Санйо (яп. 頼山陽, らいさんよう; 21 січня 1780 — 16 жовтня 1832) — японський конфуціанець, мислитель, історик, художник і…Рай Санйо (яп. 頼山陽, らいさんよう; 21 січня 1780 — 16 жовтня 1832) — японський конфуціанець, мислитель, історик, художник і поет другої половини періоду Едо. Справжнє ім'я Рай Хісатаро Нобору. Інші псевдо — Сандзюрокухо Ґесі.
Кенджі Міядзава (яп. 宮沢賢治) (* 27 серпня 1896 — † 21 вересня 1933) — видатний японський поет та автор дитячої літератури…Кенджі Міядзава (яп. 宮沢賢治) (* 27 серпня 1896 — † 21 вересня 1933) — видатний японський поет та автор дитячої літератури ранніх років періоду Шьова. З ранніх літ і до останніх днів життя був палким прибічником вчення буддійської Сутри Лотоса (в традиції Нітірен), зміст якої він намагався донести у своїх творах. Був вегетаріанцем, активістом та націоналістом.
