Тояма Коіті (яп. 外山恒一, нар. 26 липня 1970) — японський вуличний музи́ка, лівий політичний маргінал. «Фашист» і…Тояма Коіті (яп. 外山恒一, нар. 26 липня 1970) — японський вуличний музи́ка, лівий політичний маргінал. «Фашист» і «революціонер» за самоокресленням. Перебув в ув'язненні. Балотуючись у 2007 році на посаду мера Токіо, він посів восьме місце серед чотирнадцяти кандидатів, набравши 15092 голоси (0,27 % від загальної кількості). Його ексцентрична передвиборча промова зажила йому чималої популярності в Інтернеті.
Кіміко Хірата (японською: 平田 仁子, народилася 1970) — японська кліматична активістка. Станом на грудень 2022 року її…Кіміко Хірата (японською: 平田 仁子, народилася 1970) — японська кліматична активістка. Станом на грудень 2022 року її низова робота[що?] призвела до скасування експлуатації 17 запланованих вугільних електростанцій. Сьогодні Хірата очолює знакові кампанії проти продажу вугілля, зокрема протистоїть Mizuho Financial Group і Mitsubishi UFJ. Активістка є виконавчим директором центру Climate Integrate у Токіо (Японія), який зосереджує свої зусилля на прискоренні декарбонізації. У 2021 році Хірата стала першою японкою, яка отримала екологічну премію Голдмана, та прізвисько «Зелений Нобель». У 2022 році вона була включена до списку 100 впливових жінок BBC. Кіміко Хірата має ступінь доктора філософії з соціальних наук в Університеті Васеда і є автором книги «Зміна клімату та політика» (2019) японською мовою, та співавтором багатьох книг і статей.
Хаяші Йошікі (яп. 林 佳樹), нар. 20 листопада 1965) — японський музикант, автор пісень, композитор і продюсер. Він…Хаяші Йошікі (яп. 林 佳樹), нар. 20 листопада 1965) — японський музикант, автор пісень, композитор і продюсер. Він найбільш відомий як лідер і співзасновник рок-гуртів X Japan і The Last Rockstars, у яких він є барабанщиком, піаністом і автором пісень. Billboard назвав його «музичним новатором» і «одним із найвпливовіших композиторів в історії Японії». На чолі з Йошікі X Japan продала понад 30 мільйонів альбомів і синглів і розпродала Tokyo Dome на 55 000 місць рекордні 18 разів. Сольна кар'єра Йошікі включає кілька класичних студійних альбомів і співпрацю з такими артистами, як Джордж Мартін, Боно, will.i.am, Дженніфер Гадсон, St. Vincent, Стен Лі, Роджер Тейлор і Браян Мей з Queen, Джин Сіммонс і KISS, Ніколь Шерзінгер та Сарою Брайтман. Також він є автором композиції, присвяченої до десятої річниці правління імператора Японії, офіційної пісні для Всесвітньої виставки 2005, саундтреків до голлівудських фільмів та офіційної пісні для премії «Золотий глобус».Він був першим азійським музикантом, що виступав у найбільших музичних залах світу, включаючи Madison Square Garden, Wembley Arena, а також виступав із сольними виступами в Carnegie Hall. Також написав саундтреки для аніме Attack on Titan, фільмів «Пила 4» та «Ріпо! Генетична опера».
Хіроші Мікітані (яп. 三木谷浩史, Mikitani Hiroshi) (нар. 11 березня 1965) — японський мільярдер, бізнесмен і письменник.…Хіроші Мікітані (яп. 三木谷浩史, Mikitani Hiroshi) (нар. 11 березня 1965) — японський мільярдер, бізнесмен і письменник. Засновник і генеральний директор Rakuten, Inc, президент Crimson Group, голова футбольного клубу Віссел Кобе, голова Токійського філармонічного оркестру та член правління Lyft.
Сьоко Асаха́ра (яп. 麻原 彰晃), справжнє ім'я Тідзу́о Мацумо́то (яп. 松本 智津夫); нар. 2 березня 1955, Яцусиро, префектура…Сьоко Асаха́ра (яп. 麻原 彰晃), справжнє ім'я Тідзу́о Мацумо́то (яп. 松本 智津夫); нар. 2 березня 1955, Яцусиро, префектура Кумамото, Японія — пом. 6 липня 2018, Токіо) — засновник і керівник японської мілленаристської неорелігійної секти, що базується на буддизмі ваджраяни по своєму характеру терористичної, тоталітарної, та деструктивної. Секта Аум сінрікьо (Алеф) влаштувала теракт з використанням отруйної речовини зарин в токійському метро. В ході подальшого судового процесу засуджений до страти і був повішаний.
Рюіті Сакамото (яп. 坂本 龍一, Сакамото Рю: іті, нар. 17 січня 1952 — пом. 28 березня 2023) — японський композитор…Рюіті Сакамото (яп. 坂本 龍一, Сакамото Рю: іті, нар. 17 січня 1952 — пом. 28 березня 2023) — японський композитор, музикант, продюсер і актор, який створював музику різних стилів як сольний виконавець і як учасник Yellow Magic Orchestra. Разом зі своїми колегами по групі Харуомі Хосоно та Юкіхіро Такахасі Сакамото вплинув на низку жанрів електронної музики.
Джуні́чі Кова́ка (яп. 小若順一; 2 лютого 1950, Окаяма, префектура Окаяма) — японський екологічний активіст, журналіст…Джуні́чі Кова́ка (яп. 小若順一; 2 лютого 1950, Окаяма, префектура Окаяма) — японський екологічний активіст, журналіст, редактор, критик. Керівник Фонду безпеки харчування та життя. Головний редактор щомісячного журналу «Безпека харчування та життя».
Фузако Сіґенобу (яп. 重信 房子 Сіґенобу Фузако, нар. 28 вересня 1945 року, Токіо) — засновниця та керівниця мілітаризованої…Фузако Сіґенобу (яп. 重信 房子 Сіґенобу Фузако, нар. 28 вересня 1945 року, Токіо) — засновниця та керівниця мілітаризованої комуністичної групи «Червона армія Японії».
Кісьо Курокава (яп. 黒川 紀章 Kurokawa Kishō; нар. 8 квітня 1934(19340408) — пом. 12 жовтня 2007) — японський архітектор…Кісьо Курокава (яп. 黒川 紀章 Kurokawa Kishō; нар. 8 квітня 1934(19340408) — пом. 12 жовтня 2007) — японський архітектор, один із засновників руху метаболістів в архітектурі. Член японської академії мистецтв. Був нагороджений Золотою медаллю французької академії архітектури.
Йоко Оно Леннон, відоміша як Йоко Оно (яп. 小野 洋子, зазвичай яп. オノ・ヨーコ, англ. Yoko Ono, нар. 18 лютого 1933(19330218)…Йоко Оно Леннон, відоміша як Йоко Оно (яп. 小野 洋子, зазвичай яп. オノ・ヨーコ, англ. Yoko Ono, нар. 18 лютого 1933(19330218), Токіо, Японія) — японсько-американська авангардна художниця, музикант, перформерка, кінорежисерка, феміністка, пацифістка та філантропка. Довгожителька. Оно долучилася до мистецької сцени Нью-Йорку на початку 1960-х, зокрема до руху флуксус. Стала добре відомою, коли одружилася з Джоном Ленноном (The Beatles), з яким створила гурт Plastic Ono Band та проводила антивоєнні протести в ліжку. Вона залишалася одруженою з Ленноном до його вбивства, має від нього сина Шона. Випустила різноманітні музичні альбоми, найпопулярніший з яких — Double Fantasy. Оно працює над збереженням доробку Леннона. Вона профінансувала меморіал Суничні поля, башту «Уяви мир» та його музей у Сайтамі. Також відома як філантропка, зокрема в допомозі при стихійних лихах.
Мічіко Ішімуре (яп. 石牟礼 道子, Ishimure Michiko; * 11 березня 1927 року в Каваурі, округ Амакуса, префектура Кумамото як…Мічіко Ішімуре (яп. 石牟礼 道子, Ishimure Michiko; * 11 березня 1927 року в Каваурі, округ Амакуса, префектура Кумамото як Мічіко Сірайсі — 10 лютого 2018 в Мінаматі) — японська письменниця та екоактивістка, яка рлзслідувала та викрила причини хвороби Мінамата.
Сатосі Акао (яп. 赤尾 敏, Акао Сатосі), більш відомий як Бін Акао (15 січня 1899 року, Нагоя — 6 лютого 1990 року, Токіо)…Сатосі Акао (яп. 赤尾 敏, Акао Сатосі), більш відомий як Бін Акао (15 січня 1899 року, Нагоя — 6 лютого 1990 року, Токіо) — японський ультраправий політик, письменник, депутат парламенту. Засновник націоналістичної організації Патріотична партія «Велика Японія». Ідеолог японо-американського союзу, жорсткий противник СРСР. Правий екстреміст, активний популіст. Підозрювався в причетності до політичного тероризму та кримінальних зв'язках.
Чан Тхек Сан (кор. 장택상, 張澤相, Jang Taek-sang, Chang T'aeksang; 22 жовтня 1893 — 1 серпня 1969) — корейський борець за…Чан Тхек Сан (кор. 장택상, 張澤相, Jang Taek-sang, Chang T'aeksang; 22 жовтня 1893 — 1 серпня 1969) — корейський борець за незалежність, поліцейський, дипломат і політик, третій прем'єр-міністр Республіки Корея.
Ніссьо Іноуе (яп. 井上 日召) — японський радикальний буддійський проповідник секти «Нічіренізму», який заснував міжвоєнну…Ніссьо Іноуе (яп. 井上 日召) — японський радикальний буддійський проповідник секти «Нічіренізму», який заснував міжвоєнну японську ультраправу бойову організацію «Кецумейдан» (яп. 血盟団 Ліга крові). Всупереч поширеній думці, Ніссьо Іноуе ніколи не був висвяченим монахом буддійської секти «Нітірен-сю», а був більше самозваним буддійським проповідником, чиї екстремістські принципи були широко засуджені основним (головним) японським буддистським істеблішментом тогочасної Японської імперії.
Іккі Кіта (яп. 北 一輝) Японський письменник, інтелектуал і політичний філософ, який діяв на початку періоду Сьова в…Іккі Кіта (яп. 北 一輝) Японський письменник, інтелектуал і політичний філософ, який діяв на початку періоду Сьова в Японській імперії. Користуючись еклектичним діапазоном свого світогляду Іккі Кіта був одночасно соціалістом, який назвав себе «ідеологічним батьком японського фашизму»., хоча його твори однаково торкалися паназійства, буддизму (секти Нітірен), основних прав людини та егалітаризму, він був пов’язаний з китайськими революційними колами. Попри те, що його публікації постійно піддавалися державній цензурі, і він припинив писати після 1923 року Іккі Кіта став джерелом натхнення для японських ультраправих елементів в японської політики в 1930-х роках, зокрема для відстоювання політики територіальної експансії Японської імперії, та військового перевороту в самій Японській імперії. Уряд Японської імперії вважав ідеї Іккі Кіта руйнівними та небезпечними, і тому у 1936 році він був заарештований за нібито участь у невдалій спробі державного перевороту в Японській імперії 26 лютого 1936 року та був страчений японською владою у 1937 році.
Акіта Удзяку (справжнє ім'я — Токудзо; 30 січня 1883 році, префектура Акіта — 12 березня 1962 року) — японський…Акіта Удзяку (справжнє ім'я — Токудзо; 30 січня 1883 році, префектура Акіта — 12 березня 1962 року) — японський письменник та громадський діяч.
Хітосі Ямакава (яп. 山川 均, 20 грудня 1880 – 23 березня 1958) японський революціонер-соціаліст, який відіграв провідну…Хітосі Ямакава (яп. 山川 均, 20 грудня 1880 – 23 березня 1958) японський революціонер-соціаліст, який відіграв провідну роль у заснуванні Комуністичної партії Японії в 1922 році. Також він був серед її засновників. Він був одним з організаторів відомої як «Роно-ха» (фракція робітників і фермерів) це була група японських марксистських мислителів, які виступали проти Комінтерну. Його найвідомішим твором було есе «Зміна курсу для пролетарського руху» (яп. 無産階級運動の方向転換) де він виступав за пряму політичну дію та кращу координацію в робітничому русі, критикуючи рух анархістів через їх нездатність досягти будь-яких тривалих результатів. Сьогодні в Японії його пам’ятають за важливу роль у представленні японським мислителям марксизму та соціалізму.
Чень Дусю (кит.: 陳獨秀, 8 жовтня 1879 – 27 травня 1942) – був китайським революційним соціалістом, педагогом, філософом і…Чень Дусю (кит.: 陳獨秀, 8 жовтня 1879 – 27 травня 1942) – був китайським революційним соціалістом, педагогом, філософом і письменником, який заснував Комуністичну партію Китаю (КПК) разом з Лі Дачжао в 1921 році. З 1921 по 1927 рік служив як перший генеральний секретар Комуністичної партії. Чень був провідною фігурою як у Синьхайській революції, яка скинула Династію Цін, так і Рух четвертого травня за науковий і демократичний розвиток на початку Китайської Республіки. Після виключення з КПК у 1929 році Чень деякий час був лідером троцькістського руху Китаю. Батьківщина Ченя була в Аньціні, провінція Аньхой, де він заснував впливове періодичне китайське видання New Youth. Щоб підтримати повалення уряду Цін, Чень Дусю приєднався до Товариства лоялістів Юе Фей (岳王會; Yuèwáng huì; Yüeh4-wang2 hui4), яке виникло з Гелаохуей в Аньхой і провінції Хунань.
Хе Сяннін (кит.: 何香凝; 1878—1972) — китайська революціонерка, феміністка, політична діячка, художниця і поетеса.…Хе Сяннін (кит.: 何香凝; 1878—1972) — китайська революціонерка, феміністка, політична діячка, художниця і поетеса. Учасниця революційної організації Сунь Ятсена Тунменхой. Під час правління Сунь Ятсена в Гуанчжоу обіймала посаду міністерки у справах жінок і виступала за гендерну рівність. У 1924 році організувала перший в Китаї мітинг у міжнародний жіночий день. Після вбивства чоловіка в 1925 році й масового винищення китайських комуністів у 1927 році відійшла від партійної політики на 20 років, але активно брала участь в організації опору японського вторгнення до Китаю. У 1948 році стала однією зі співзасновників Революційного Комітету Гоміндану. Після заснування КНО Хе Сяннін займала кілька високих посад: була віцеголовою національного комітету політичної консультативної ради Китаю (1954—1964 роки), віцеголовою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (1959—1972), головою Революційного Комітету партії Гоміньдан (1960—1972), і почесною керівницею Всекитайської Федерації Жінок. Хе Сяннін також відома художниця Ліннаньської Школи Китайського мистецтва і в 1960-ті роки обіймала посаду голови китайської асоціації художників. Національний музей Хе Сяннін був відкритий в Шеньчжені в 1997 році, а її роботи публікували на китайських поштових марках.
