Кано Омата (яп. 小俣 夏乃, нар. 24 липня 1996) — японська спортсменка, спеціалістка з синхронного плавання, бронзова…Кано Омата (яп. 小俣 夏乃, нар. 24 липня 1996) — японська спортсменка, спеціалістка з синхронного плавання, бронзова призерка Олімпійських ігор 2016 року.
Іто Со (яп. 伊藤翔; нар. 24 липня 1988, Касуґай, Айті, Японія) — японський футболіст, нападник клубу «Йокогама». Виступав…Іто Со (яп. 伊藤翔; нар. 24 липня 1988, Касуґай, Айті, Японія) — японський футболіст, нападник клубу «Йокогама». Виступав за молодіжну збірну Японії (U-20) на юнацькому чемпіонаті Азії 2006.
Махото Йошімото (яп. 吉本 真秀子), відома як Йошімото Банана (яп. 吉本 ばなな; нар. 24 липня 1964 року) — японська письменниця…Махото Йошімото (яп. 吉本 真秀子), відома як Йошімото Банана (яп. 吉本 ばなな; нар. 24 липня 1964 року) — японська письменниця (роман, новела, есеї). З 2002 року вона використовує для написання свого імені хіраґану (яп. よしもと ばなな).
Дзюн'ітіро Танідзакі (яп. 谷崎潤一郎, варіанти написання імені українською: Дзюньїтіро Танідзакі, Джюн'ічіро Танідзакі…Дзюн'ітіро Танідзакі (яп. 谷崎潤一郎, варіанти написання імені українською: Дзюньїтіро Танідзакі, Джюн'ічіро Танідзакі, Джюн'їчіро Танідзакі, 24 липня 1886 — 30 липня 1965) — японський письменник і драматург, вважається одним з найвидатніших японських письменників ХХ сторіччя. Його прозові й драматичні твори дістали високу оцінку критиків як у Японії, так і в усьому світі. Сім разів номінований на Нобелівську премію (1958—1964 роки). Член Імператорської Академії мистецтв (1923), лауреат премії «Асахі» (1948), кавалер Ордена культури (1949), заслужений діяч культури Японії (1952). Перший японський письменник, обраний почесним членом Академії мистецтв і літератури США (1964). Танідзакі звертався до найрізноманітніших стилів і засобів вираження — від бентежних описів сексуальності та руйнівної еротичної одержимості до виписаних у найтонших подробицях сцен родинного життя в часи бурхливих змін японського суспільства, незмінно зберігаючи вишуканість і нешаблонність письма. Володів надзвичайно широкою палітрою мовних засобів — від виразів «високого стилю» і китайської поезії до жаргонізмів і діалектів. Так, твори «чистої літератури», де розкриття тем чуттєвості та звичаїв описуваних часів подається на найвищому рівні художнього стилю і форми, принесли Танідзакі славу «великого майстра красного письменства» і прозвання «Великий Танідзакі». Червоною ниткою крізь художні твори та есе проходить тема пошуків культурної ідентичності в перетині традицій Японії та Заходу. Разом із тим, він написав чимало розважальних творів, причому не лише історичні романи, казки й легенди в традиціях усної творчості, а й детективи і трилери з нальотом чорного гумору; в цьому жанрі він був одним з перших у Японії.
