Іто Шінсуй (伊東 深水, 4 лютого 1898 — 8 травня 1972) — японський художник та майстер укійо-е періодів Тайшьо та Шьова.…Іто Шінсуй (伊東 深水, 4 лютого 1898 — 8 травня 1972) — японський художник та майстер укійо-е періодів Тайшьо та Шьова. Один із найвідоміших представників напряму шін-ханґа. Справжнє ім'я — Іто Хаджіме (伊東 一).
Цуґухару Фудзіта (фр. Tsuguharu Fujita, також Леонард Фужита (фр. Léonard Foujita, яп. 藤田嗣治, ふじた つぐはる; *27 листопада…Цуґухару Фудзіта (фр. Tsuguharu Fujita, також Леонард Фужита (фр. Léonard Foujita, яп. 藤田嗣治, ふじた つぐはる; *27 листопада 1886, Токіо — 29 січня 1968, Цюрих) — художник з Франції, японського походження. Представник так званої «паризької школи». Малював побутові картини, оголену натуру, тварин.
Ікеда Теруката (池田輝方, 4 січня 1883 — 6 травня 1921) — японський художник періодів Мейджі і Тайшьо. Чоловік японської…Ікеда Теруката (池田輝方, 4 січня 1883 — 6 травня 1921) — японський художник періодів Мейджі і Тайшьо. Чоловік японської художниці Ікеда Шьоен. Справжнє ім'я — Шьошіро Ікеда. Народився у Чюо-ку, Токіо, у сім'ї теслі. У 12 років почав навчатися у Тошіката Мідзуно. У 1899-му році переїхав у Окаяма, але через рік знову повернувся до Токіо і продовжив навчання у Тошіката. У 1901-му році приєднався до мистецького угруповування під назвою "уґокай" (烏合会), сформованого учнями Тошіката та інших тогочасних майстрів, Цукіока Йошітоші та Оґата Ґекко. Дружив з Кабуракі Кійоката. У 1983-му Ікеда заручився з Сакакібара Шьоен (після одруження — Ікеда Шьоен), яка іноді позувала для його робіт. У 1907-му році навчався у Каваї Ґьокудо. Того ж року Ікеда сам давав уроки японського живопису французькому митцю Поля Жакуле, який цікавився укійо-е. У 1917-му році разом з дружиною працював над ілюстраціями для Токуда Шюсей та Косуґі Тенґай. Пізніше також малював для журналів, газет та створював фротиспіси. Після смерті дружини у 1917-му році почав зловживати алкоголем. Помер Ікеда від легеневої хвороби. Його могила знаходиться на цвинтарі Янака в районі Тайто, Токіо.
Сею Іто (яп. 伊藤晴雨, Іто: Сею); 3 березня 1882(1882березня03), Токіо — 28 січня 1961, там же) — японський художник, який…Сею Іто (яп. 伊藤晴雨, Іто: Сею); 3 березня 1882(1882березня03), Токіо — 28 січня 1961, там же) — японський художник, який вважається «батьком сучасного кімбаку». Життя Іто послужило основою класичного фільму у жанрі романтичного порно «Екзотичний танець красуні: Катування!» 1977 року цей фільм завершує «трилогію періоду Сьови» режисера Нобору Танакі.
Каджіта Ханко (яп. 梶田半古, 23 липня 1870 — 23 квітня 1917) — художник та японський ксилограф, відомий своїми…Каджіта Ханко (яп. 梶田半古, 23 липня 1870 — 23 квітня 1917) — художник та японський ксилограф, відомий своїми фронтиспісами (кучі-е) для романів та літературних журналів. Справжнє ім'я — Джоджіро Каджіта. Народився у 1870 році в сім'ї відомого токійського майстра по металу. У віці одинадцяти років Ханко почав вивчати живопис школи Шіджьо під керівництвом Ґьокуей Набети. Але навчання довелося припинити, коли Ханко захворів на очну інфекцію. Після одужання його наставником став Кенко Ішії, художник школи Нанґа. У 1886 році він виконав замовлення для компанії Kiryu Kosho Gaisha. Того ж року почав використовувати ім'я Ханко і розробляв дереворити на військову тематику (сенсо-е), ілюстрації для періодичних видань та етюди рослин. У 1898 зайняв посаду проректора Школи мистецтва та ремесла у префектурі Тояма, але повернувся до Токіо менш ніж через рік і працював ілюстратором у Йоміурі Шімбун. Найбільшу славу йому принесла робота над серією романів «Золотий демон» авторства Одзакі Койо. У 1902 Ханко повернувся до викладання, ставкши директорам приватної школи Хоккокаї (або Б'яккокаї), яку у свій час відвідували Тоґью Окумура, Кокеї Кобаяші та Сейсон Маеда. Ханко Каджіта помер у віці 47 років від туберкульозу.
