Шібусава Ейїчі (яп. 澁澤 榮一 / 渋沢 栄一, しぶさわ えいいち, Shibusawa Eiichi; 16 березня 1840(18400316) — 11 листопада 1931) —…Шібусава Ейїчі (яп. 澁澤 榮一 / 渋沢 栄一, しぶさわ えいいち, Shibusawa Eiichi; 16 березня 1840(18400316) — 11 листопада 1931) — японський самурай, чиновник, підприємець, благодійник. Державний службовець 2-го старшого рангу, віконт (з 1920). Народився у селі Чіарай, провінція Мусаші, Японія (нині — місто Фукая). Походив із селян, вислужився до самураїв. У часи реставрації Мейджі працював помічником у міністерстві фінансів, був радником міністра Іноуе Каору. Після полишення державної служби зайнявся підприємництвом, був співзасновником і головою багатьох японських фірм та організацій: Першого державного банку (1875 — 1916), Фізико-хімічного інституту (нині — RIKEN), Токійської біржі, Імперського готелю (1907 — 1909) тощо. Очолював ряд освітніх закладів: школу Нішьо (нині — університет «школа Нішьо»), Комерційно-юридичний лекторій (нині — університет Хітоцубаші), Окурську торговельну школу (нині — Токійський економічний університет). На основі «Бесід і суджень» Конфуція розробив власну «філософію менеджменту». За заслуги у економічній царині отримав прізвисько «батько японського капіталізму». Помер в селі Такінокава, Токіо, Японія. Псевдо — Сейєн (青淵, せいえん).
Та́ні Тате́кі або Та́ні Кандзьо́ (яп. 谷干城, たにたてき / たにかんじょう; 18 березня 1837 — 13 травня 1911) — японський політичний і…Та́ні Тате́кі або Та́ні Кандзьо́ (яп. 谷干城, たにたてき / たにかんじょう; 18 березня 1837 — 13 травня 1911) — японський політичний і державний діяч. Офіцер, генерал-лейтенант Імперської армії Японії. Учасник Тайванського походу (1874) і Південно-західної війни (1877). Міністр сільського господарства і торгівлі (1885—1887). Другий голова школи Ґакусюїн (1884—1885). Депутат Палати перів. Псевдонім — Вайдзан.
Ето́ Сімпе́й (яп. 江藤新平, えとうしんぺい; 18 березня 1834 — 13 квітня 1874) — японський політичний діяч, юрист, законодавець…Ето́ Сімпе́й (яп. 江藤新平, えとうしんぺい; 18 березня 1834 — 13 квітня 1874) — японський політичний діяч, юрист, законодавець кінця періоду Едо — початку періоду Мейдзі. Один з керівників реставрації Мейдзі, перший міністр юстиції Японії (31 травня 1872— 19 квітня 1873). Співзасновник Патріотичної громадської партії (1874). Керівник Саґського повстання (1874). Справжнє імя — Ето́ Тане́о, псевдонім — Нампаку.
О́кубо Тосімі́ті (яп. 大久保利通, おおくぼとしみち; 26 вересня 1830 — 14 травня 1878) — японський політичний і державний діяч кінця…О́кубо Тосімі́ті (яп. 大久保利通, おおくぼとしみち; 26 вересня 1830 — 14 травня 1878) — японський політичний і державний діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейджі. Один із «трьох героїв реставрації Мейджі». Самурай Сацума-хану, противник сьоґунату, ініціатор союзу з Тьосю-ханом. В ході реставрації провів земельну, адміністративну і податкову реформи, спрямовані на ліквідацію федеративного устрою Японії та створення могутньої унітарної Імперії. Віцепосол посольства Івакури (1871 — 1873). Виступав проти завоювання Кореї (1873). Імператорський радник, 3-й міністр фінансів Японії (13 серпня — 12 жовтня 1871), 1-й, 3-й і 5-й міністр внутрішніх справ Японії (29 листопада 1873 — 14 лютого 1874, 27 квітня — 12 серпня 1874, 28 листопада — 14 травня 1874). Сприяв вестернізації, розвитку японської промисловості та нарощування військової потужності країни. Після придушення Сацумського повстання 1877 року був вбитий самураєм Шімадою Ітіро. Інші імена — Сьо́суке та Ітідзо́; псевдонім — Кото́