Сюнроку Хата (яп. 畑俊六; 26 липня 1879, префектура Фукусіма, Японська імперія — 10 травня 1962, Токіо, Японія) —…Сюнроку Хата (яп. 畑俊六; 26 липня 1879, префектура Фукусіма, Японська імперія — 10 травня 1962, Токіо, Японія) — японський військовий і державний діяч, маршал Японії (2 червня 1944), міністр армії Японії, учасник Другої світової війни, воєнний злочинець. Після завершення конфлікту був заарештований і постав перед Токійським трибуналом, яким був засуджений до довічного ув'язнення, проте за декілька років вийшов на волю.
Янаґі́та Куніо́ (яп. 柳田國男, やなぎたくにお; 31 липня 1875 — 8 серпня 1962） — японський науковий і освітній діяч, філософ…Янаґі́та Куніо́ (яп. 柳田國男, やなぎたくにお; 31 липня 1875 — 8 серпня 1962） — японський науковий і освітній діяч, філософ, краєзнавець, фольклорист. Випускник Токійського університету. Працював в Міністерстві сільського господарства і торгівлі, Палаті перів японського Парламенту, газеті «Асахі сімбун». Займався збором і вивченням японського фольклору. За заслуги в розвитку японської науки прозваний «батьком японської фольклористики». Нагороджений Орденом культури. Автор піонерських праць в галузі японської етнографії та краєзнавства: «Тоноські оповідання», «Діалоги про кам'яні божества», «Теорія фольклору», «Морський шлях».
Цунесабуро Макігучі (牧口 常三郎, 23 липня 1871—1944) — японський педагог, який заснував та став першим президентом Сока…Цунесабуро Макігучі (牧口 常三郎, 23 липня 1871—1944) — японський педагог, який заснував та став першим президентом Сока Гаккай. Макігучі народився в маленькому селі Кашівадзакі, префектура Ніїґата, Японія, 23 липня 1871 р. (Місячний календарний день — 6 червня). Усиновлений сім'єю Макігучі, він переїхав на Хоккайдо, найпівнічніший острів Японії, у віці 14 років. Він закінчив нормальну школу в Саппоро (тепер Університет Хоккайдо). Спочатку працював помічником вчителя в початковій школі, пов'язаній з його альма-матер, пізніше викладав в середній школі і працював начальником гуртожитку. У відповідь на проблеми в системі освіти, що виникли внаслідок прийняття імператорським рескриптом уряду Мейдзі, 18 листопада 1930 р. Макіґуті опублікував перший том «Сіки Киджикугаку Тайкей» («Система педагогіки створення цінності») разом зі своїм близьким другом та учнем Жосей Тода. Пізніше цю дату було прийнято як День заснування Сока Гаккай. Чотиритомна праця, опублікована протягом п'яти років, відображала його думки щодо освіти та пропозиції щодо системних реформ. Замість освіти, яка служить державі, як це втілено в Імператорському рескрипті про освіту, Макіґуті запропонував освіту, орієнтовану на студентів, з метою забезпечення щастя учня.
Каджіта Ханко (яп. 梶田半古, 23 липня 1870 — 23 квітня 1917) — художник та японський ксилограф, відомий своїми…Каджіта Ханко (яп. 梶田半古, 23 липня 1870 — 23 квітня 1917) — художник та японський ксилограф, відомий своїми фронтиспісами (кучі-е) для романів та літературних журналів. Справжнє ім'я — Джоджіро Каджіта. Народився у 1870 році в сім'ї відомого токійського майстра по металу. У віці одинадцяти років Ханко почав вивчати живопис школи Шіджьо під керівництвом Ґьокуей Набети. Але навчання довелося припинити, коли Ханко захворів на очну інфекцію. Після одужання його наставником став Кенко Ішії, художник школи Нанґа. У 1886 році він виконав замовлення для компанії Kiryu Kosho Gaisha. Того ж року почав використовувати ім'я Ханко і розробляв дереворити на військову тематику (сенсо-е), ілюстрації для періодичних видань та етюди рослин. У 1898 зайняв посаду проректора Школи мистецтва та ремесла у префектурі Тояма, але повернувся до Токіо менш ніж через рік і працював ілюстратором у Йоміурі Шімбун. Найбільшу славу йому принесла робота над серією романів «Золотий демон» авторства Одзакі Койо. У 1902 Ханко повернувся до викладання, ставкши директорам приватної школи Хоккокаї (або Б'яккокаї), яку у свій час відвідували Тоґью Окумура, Кокеї Кобаяші та Сейсон Маеда. Ханко Каджіта помер у віці 47 років від туберкульозу.
Хіросе Такео (яп. 広瀬武夫, ひろせたけお; 16 липня 1868 ― 27 березня 1904) — японський військовик, офіцер Імперського флоту…Хіросе Такео (яп. 広瀬武夫, ひろせたけお; 16 липня 1868 ― 27 березня 1904) — японський військовик, офіцер Імперського флоту Японії. Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.
Танака Ґіїті (яп. 田中 義一; 22 червня 1863(18630622), Хаґі — 29 вересня 1929, Токіо) — японський військовий і державний…Танака Ґіїті (яп. 田中 義一; 22 червня 1863(18630622), Хаґі — 29 вересня 1929, Токіо) — японський військовий і державний діяч, барон (1920), повний генерал (1921).
Нітабо (яп. 仁太坊) , ім'я при народженні Акімото Нітаро (яп. 秋元仁太郎, 1857, Канагі, преф. Аоморі — 1928) — японський…Нітабо (яп. 仁太坊) , ім'я при народженні Акімото Нітаро (яп. 秋元仁太郎, 1857, Канагі, преф. Аоморі — 1928) — японський музикант і композитор. Вважається творцем жанру гри на сямісені, відомого як цуґару-дзямісен.
Кавакамі Тоґай, справжнє ім'я Хіроші (яп. 川上 冬崖; 22 липня 1828, Префектура Нагано — 3 травня 1881, Атамі) — японський…Кавакамі Тоґай, справжнє ім'я Хіроші (яп. 川上 冬崖; 22 липня 1828, Префектура Нагано — 3 травня 1881, Атамі) — японський художник; один із перших, хто працював у стилі йоґа (західний стиль живопису).
Таномура Тікуден (14 липня 1777 — 20 жовтня 1835) — японський художник і письменник періода Едо. Працював під…Таномура Тікуден (14 липня 1777 — 20 жовтня 1835) — японський художник і письменник періода Едо. Працював під псевдонімами Кун-І, Кодзо.
Токуґава Міцукуні (яп. 徳川 光圀; 11 липня 1628 — 14 січня 1701) , також відомий як Міто Комон (яп. 水戸黄門) — японський…Токуґава Міцукуні (яп. 徳川 光圀; 11 липня 1628 — 14 січня 1701) , також відомий як Міто Комон (яп. 水戸黄門) — японський даймьо, відомий своїм впливом на політику раннього періоду Едо. Він був третім сином Токуґави Йоріфуса (який, у свою чергу, був одинадцятим сином Токуґави Ієясу) і став його наступником, ставши другим даймьо Міто-хану.
