Токійський університет: 138 осіб
Тана́ка Котаро́ (яп. 田中耕太郎, たなかこうたろう; 1890—1974) — японський науковець, юрист.
Сіґеміцу Мамору (яп. 重光 葵, しげみつ まもる) — японський дипломат, міністр закордонних справ Японії під час Другої світової…
Сіґеміцу Мамору (яп. 重光 葵, しげみつ まもる) — японський дипломат, міністр закордонних справ Японії під час Другої світової війни.
Дзюн'ітіро Танідзакі (яп. 谷崎潤一郎, варіанти написання імені українською: Дзюньїтіро Танідзакі, Джюн'ічіро Танідзакі…
Дзюн'ітіро Танідзакі (яп. 谷崎潤一郎, варіанти написання імені українською: Дзюньїтіро Танідзакі, Джюн'ічіро Танідзакі, Джюн'їчіро Танідзакі, 24 липня 1886 — 30 липня 1965) — японський письменник і драматург, вважається одним з найвидатніших японських письменників ХХ сторіччя. Його прозові й драматичні твори дістали високу оцінку критиків як у Японії, так і в усьому світі. Сім разів номінований на Нобелівську премію (1958—1964 роки). Член Імператорської Академії мистецтв (1923), лауреат премії «Асахі» (1948), кавалер Ордена культури (1949), заслужений діяч культури Японії (1952). Перший японський письменник, обраний почесним членом Академії мистецтв і літератури США (1964). Танідзакі звертався до найрізноманітніших стилів і засобів вираження — від бентежних описів сексуальності та руйнівної еротичної одержимості до виписаних у найтонших подробицях сцен родинного життя в часи бурхливих змін японського суспільства, незмінно зберігаючи вишуканість і нешаблонність письма. Володів надзвичайно широкою палітрою мовних засобів — від виразів «високого стилю» і китайської поезії до жаргонізмів і діалектів. Так, твори «чистої літератури», де розкриття тем чуттєвості та звичаїв описуваних часів подається на найвищому рівні художнього стилю і форми, принесли Танідзакі славу «великого майстра красного письменства» і прозвання «Великий Танідзакі». Червоною ниткою крізь художні твори та есе проходить тема пошуків культурної ідентичності в перетині традицій Японії та Заходу. Разом із тим, він написав чимало розважальних творів, причому не лише історичні романи, казки й легенди в традиціях усної творчості, а й детективи і трилери з нальотом чорного гумору; в цьому жанрі він був одним з перших у Японії.
Хачіро Аріта (яп. 有田 八郎, 21 вересня 1884 – 4 березня 1965) — відомий японський політик і дипломат, міністр закордонних…
Хачіро Аріта (яп. 有田 八郎, 21 вересня 1884 – 4 березня 1965) — відомий японський політик і дипломат, міністр закордонних справ Японської імперії протягом трьох термінів. Він відомий тим що ввів в обіг термін «Сфера спільного процвітання Великої Східної Азії», яка забезпечила офіційну програму експансіонізму Японської імперії. Після завершення другої світової війни, пан Хачіро Аріта активно виступав як лівий японський політик. Обставини, пов'язані з його другим одруженням та його невдалими виборами на пост губернатора Токіо в 1959 році, послужили моделлю для роману «Після банкету» відомого японського письменника Юкіо Мішіми. Це призвело до відомої на той час судової справи, в якій пан Хачіро Аріта подав судовий позов про втручання в його приватне життя і зумів перемогти у судовому процесі.
Тікахіко Коїдзумі (яп. 小泉 親彦; 9 вересня 1884 — 13 вересня 1945) — японський військовий лікар, який обіймав посаду…
Тікахіко Коїдзумі (яп. 小泉 親彦; 9 вересня 1884 — 13 вересня 1945) — японський військовий лікар, який обіймав посаду міністра охорони здоров'я та соціального забезпечення з 1941 по 1944 рік.
Фуміо Ґото (яп. 後 藤 文 夫; 7 березня 1884 — 1 травня 1980) — японський політик і чиновник, нетривалий час займав пост…
Фуміо Ґото (яп. 後 藤 文 夫; 7 березня 1884 — 1 травня 1980) — японський політик і чиновник, нетривалий час займав пост прем'єр-міністра Японії в 1936 році.
Ітіро Хатояма (яп. 鳩山 一郎; нар. 1 січня 1883(18830101), Токіо — пом. 7 березня 1959, Токіо) — японський політичний і…
Ітіро Хатояма (яп. 鳩山 一郎; нар. 1 січня 1883(18830101), Токіо — пом. 7 березня 1959, Токіо) — японський політичний і державний діяч. Прем'єр-міністр Японії з 1954 по 1956 рік. Один із засновників Ліберально-демократичної партії Японії.
Тоґо Сіґенорі (яп. 東郷茂徳, とうごう しげのり; кор. 박무덕) — японський політик та дипломат корейського походження часів Другої…
Тоґо Сіґенорі (яп. 東郷茂徳, とうごう しげのり; кор. 박무덕) — японський політик та дипломат корейського походження часів Другої світової війни.
Кінтомо Мусянокодзі (яп. 武者小路 公共) (29 серпня, 1882, Токіо, Японська імперія — 21 квітня 1962, Японія) — японський…
Кінтомо Мусянокодзі (яп. 武者小路 公共) (29 серпня, 1882, Токіо, Японська імперія — 21 квітня 1962, Японія) — японський дипломат, віконт (сісяку), державний та громадський діяч.
Мокіті Сайто (яп. 斎藤 茂吉 Сайто: Мокіті) , 4 травня 1882(1882травня04), Канакаме, Мінамімураяма, Ямагата — 25 лютого…
Мокіті Сайто (яп. 斎藤 茂吉 Сайто: Мокіті) , 4 травня 1882(1882травня04), Канакаме, Мінамімураяма, Ямагата — 25 лютого 1953, Токіо) — японський поет, літературний критик, письменник і психіатр. Учень Іто Сатіо. Ім'я при народженні — Мокіті Морія (яп. 守谷茂吉).
Йоші́суке Айка́ва (яп. 【鮎川義介】, あゆかわよしすけ; 6 листопада 1880(18801106) — 13 лютого 1967) — японський підприємець і…
Йоші́суке Айка́ва (яп. 【鮎川義介】, あゆかわよしすけ; 6 листопада 1880(18801106) — 13 лютого 1967) — японський підприємець і політичний діяч. Уродженець Ямаґуті. Випускник Токійського університету. Засновник і директор концерну «Ніссан», керівник Товариства розвитку важкої промисловості Маньчжурії. Депутат японського Парламенту (1943—1945, 1953— 1959).
|ширина= Сінобу Ісіхара ( 25 вересня 1879(1879-09-25) , Префектура Токіо — 3 січня 1963(1963-01-03) , Shimokawazud ) —…
|ширина= Сінобу Ісіхара ( 25 вересня 1879(1879-09-25) , Префектура Токіо — 3 січня 1963(1963-01-03) , Shimokawazud ) — японський лікар-офтальмолог і вчений, який створив колірний тест Ісіхари для виявлення дальтонізму.
Йо́шіда Шіґе́ру (яп. 吉田茂, よしだしげる; 22 вересня 1878 — 20 жовтня 1967) — японський політичний і державний діяч, дипломат.…
Йо́шіда Шіґе́ру (яп. 吉田茂, よしだしげる; 22 вересня 1878 — 20 жовтня 1967) — японський політичний і державний діяч, дипломат. Випускник юридичного факультету Токійського імперського університету. 45-й, 48-й, 49-й, 50-й і 51-й прем'єр-міністр Японії (22 травня 1946 — 24 травня 1947, 15 жовтня 1948 — 10 грудня 1954). 5-й міністр добробуту (16 січня — 22 липня 1940), 2-й голова першого і другого демобілізаційного міністерства (22 травня — 15 червня 1946). 73-й, 74-й, 75-й, 78-й і 79-й міністр закордонних справ (1945 — 1947, 1948 — 1952). 2-й голова Японської ліберальної партії (1946 — 1948), 1-й голова Демократично-ліберальної (1948 — 1950) і Ліберальної партії Японії (1950 — 1954). Депутат Палати представників японського Парламенту 7 скликань від префектури Коті. Ректор приватних університетів Коґакукан і Нішьоґакушя. Очолював країну протягом 7 років важкого перехідного періоду: від іноземної окупації після Другої світової війни до відновлення японської незалежності. Заклав основи політичної системи повоєнної Японії. За свій зовнішній вигляд, любов до сигар та якості лідера отримав прізвисько «японський Черчилль».
Янаґі́та Куніо́ (яп. 柳田國男, やなぎたくにお; 31 липня 1875 — 8 серпня 1962） — японський науковий і освітній діяч, філософ…
Янаґі́та Куніо́ (яп. 柳田國男, やなぎたくにお; 31 липня 1875 — 8 серпня 1962） — японський науковий і освітній діяч, філософ, краєзнавець, фольклорист. Випускник Токійського університету. Працював в Міністерстві сільського господарства і торгівлі, Палаті перів японського Парламенту, газеті «Асахі сімбун». Займався збором і вивченням японського фольклору. За заслуги в розвитку японської науки прозваний «батьком японської фольклористики». Нагороджений Орденом культури. Автор піонерських праць в галузі японської етнографії та краєзнавства: «Тоноські оповідання», «Діалоги про кам'яні божества», «Теорія фольклору», «Морський шлях».
Бунзо Хаята (яп. 早田 文藏, 1874–1934) — японський ботанік, відомим своєю таксономічною роботою в Японії та Формозі…
Бунзо Хаята (яп. 早田 文藏, 1874–1934) — японський ботанік, відомим своєю таксономічною роботою в Японії та Формозі, сучасний Тайвань.
Кійоцуґу Хіраяма (яп. 平山 清次 ; 13 жовтня 1874(18741013) — 8 квітня 1943) — японський астроном, член Японської академії…
Кійоцуґу Хіраяма (яп. 平山 清次 ; 13 жовтня 1874(18741013) — 8 квітня 1943) — японський астроном, член Японської академії наук. Найбільш відомий відкриттям астероїдних сімей, — груп астероїдів, які мають близькі орбітальні елементи, що пов'язане з їхнім спільним походженням. Відкриті ним перші астероїдні сімейства тепер на його честь називають «сім'ями Хіраями».
Кіоші Шига (яп. 志賀 潔; його справжнє прізвище Сато, перше ім'я Наойосі; 7 лютого 1871(18710207), Сендай Ейдзі в…
Кіоші Шига (яп. 志賀 潔; його справжнє прізвище Сато, перше ім'я Наойосі; 7 лютого 1871(18710207), Сендай Ейдзі в Сендай-Каньйо / Сендай Кунімія Міягі-гарш, нині місто Сендай — 25 січня 1957) — японський лікар і бактеріолог, відомий описом першого представника роду Shigella.
Дайсецу Тейтаро Судзукі (яп. 鈴木 大拙 貞太郎, латиніз.: Daisetzu Teitaro Suzuki, 18 жовтня 1870, Канадзава, Японія — 22 липня…
Дайсецу Тейтаро Судзукі (яп. 鈴木 大拙 貞太郎, латиніз.: Daisetzu Teitaro Suzuki, 18 жовтня 1870, Канадзава, Японія — 22 липня 1966) — учений і мислитель, який написав багато книг і статей про дзен-буддизм, які відіграли важливу роль в зацікавленні дзеном на Заході, зокрема «Нариси про дзен-буддизм», які значною мірою сприяли ознайомленню з дзеном, разом із книгою філософа Ойгена Геррігеля «Дзен у лицарському мистецтві стрільби з лука» (1948), до якої Судзукі написав передмову до англійського перекладу 1953 року. Судзукі також є плідним перекладачем з китайської, японської та санскритської літератури. Сузукі провів багато тривалих періодів, викладаючи та проводячи конференції в західних університетах. Багато років він викладав у буддистському університеті Отані в Кіото.
Хісасі Кімура (木村栄; 10 вересня 1870 — 26 вересня 1943) — японський астроном, член Японської академії (1925). Народився…
Хісасі Кімура (木村栄; 10 вересня 1870 — 26 вересня 1943) — японський астроном, член Японської академії (1925). Народився в Канадзаві (префектура Ісікава). У 1892 закінчив Токійський університет. У 1896, 1897 брав участь в спостереженнях повних сонячних затемнень. Засновник і директор в 1899—1941 Міжнародної широтної станції в Мідзусаві. У 1922—1936 — керівник Центрального бюро Міжнародної служби широти. Основні наукові роботи присвячені дослідженню руху полюсів Землі і коливань широт. У 1902 при обробці спостережень Міжнародної служби широти першим запропонував ввести у формулу для визначення координат полюса Землі ще один член, однаковий для всіх станцій спостережень і не залежний від їхніх координат, — загальне річне коливання (так званий член Кімури, або z-член). Походження його намагаються пояснити цілою низкою причин, у тому числі і помилками нахилів зірок, проте єдиної думки із цього приводу немає і досі. Президент Комісії № 19 «Вивчення коливань широт» Міжнародного астрономічного союзу (1919—1935). Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1936). На його честь названо астероїд 6233 Кімура.
Кітаро Нісіда (яп. 西田 幾多郎, 19 травня 1870 — 7 червня 1945) — японський філософ, творець філософії абсолютного небуття…
Кітаро Нісіда (яп. 西田 幾多郎, 19 травня 1870 — 7 червня 1945) — японський філософ, творець філософії абсолютного небуття та «кіотської школи», який намагався поєднати західну філософію та релігії, щоб переформулювати релігійні та моральні культурні традиції Східної Азії. Він закінчив Токійський університет під час періоду Мейдзі в 1894 році та здобув ступінь доктора філософії. У 1899 році він був призначений професором Четвертої вищої школи в префектурі Ісікава, а пізніше став професором філософії в Кіотському університеті. Нісіда пішов у відставку в 1927 році. У 1940 році він був нагороджений орденом Культури (япон:文化勲章). Він брав участь у створенні Технологічного інституту Тіба (千葉工業大学) з 1940 року. Пан Нісіда Кітаро помер у віці 75 років від ниркової інфекції. Його тіло кремували, а його кремовані останки розділили на три частини й поховали в різних місцях. Перша частина його останків була похована в могилі його сім'ї в місці його народження Кахоку (Ісікава). Другу могилу з його останками можна знайти в храмі Токеї-дзі в місті Камакурі, де його друг Судзукі Дайсецу Тейтаро організував похорони пана Нісіди Кітаро, де в решті решт і він пізніше також був похований на сусідній ділянці. Третя могила Нісіди Кітаро знаходиться в Рейун'ін (霊雲院), храмі в комплексі Myōshin-ji в Кіото.
Хамаґуті Осаті (яп. 濱口雄幸; 1 квітня 1870(18700401), Коті — 26 серпня 1931, Токіо) — японський політичний і державний…
Хамаґуті Осаті (яп. 濱口雄幸; 1 квітня 1870(18700401), Коті — 26 серпня 1931, Токіо) — японський політичний і державний діяч, прем'єр-міністр Японії в 1929–1931 рр..
Хонда Котаро (яп. 本多 光太郎, 23 березня 1870(18700323), Окадзакі, префектура Айті — 12 лютого 1954, Токіо) — японський…
Хонда Котаро (яп. 本多 光太郎, 23 березня 1870(18700323), Окадзакі, префектура Айті — 12 лютого 1954, Токіо) — японський фізик, металург і винахідник. Основні дослідження в області магнетизму, фізики металів і сплавів. Винайшов кілька марок сталей, зокрема сталь КС і дав метод її одержання (1917). 7-й президент Тохокуського університету (у 1934—1940 роках), у 1919—1933 і 1944—1947 роках — директор Інституту сталі.
Мінамі Хіросі (南 弘, Minami Hiroshi, 13 листопада 1869 — 8 лютого 1946) був японським бюрократом, політиком і міністром…
Мінамі Хіросі (南 弘, Minami Hiroshi, 13 листопада 1869 — 8 лютого 1946) був японським бюрократом, політиком і міністром кабінету в Японії періоду Тайсьо та раннього періоду Сьова.
Я́мада Бімьо́ (яп. 山田美妙, やまだびみょう; 25 серпня 1868 — 24 жовтня 1910) — японський письменник, поет, літературний критик…
Я́мада Бімьо́ (яп. 山田美妙, やまだびみょう; 25 серпня 1868 — 24 жовтня 1910) — японський письменник, поет, літературний критик періоду Мейдзі. Справжнє ім'я — Яма́да Такетаро́ (山田武太郎). Псевдоніми — мудрець Бімьо, вчитель Бімьо, Хікей та інші. Модерніст, популяризатор розмовної мови в японській літературі та японській поезії.
Кішиноуе Камакічі (яп. 岸上鎌吉) (1867—1929) — японський морський біолог.
Хіранума Кійтіро (яп. 平沼 騏一郎; нар. 28 вересня 1867(18670928), Цуяма — пом. 22 серпня 1952, Токіо) — японський…
Хіранума Кійтіро (яп. 平沼 騏一郎; нар. 28 вересня 1867(18670928), Цуяма — пом. 22 серпня 1952, Токіо) — японський політичний і державний діяч. Народився в сім'ї небагатого самурая. Генерал. Військовий злочинець.
Масаока Сікі (Шикі) (正岡 子規, 14 жовтня 1867 — 19 вересня 1902), псевдонім Масаока Нобору (正岡 升) — японський поет…
Масаока Сікі (Шикі) (正岡 子規, 14 жовтня 1867 — 19 вересня 1902), псевдонім Масаока Нобору (正岡 升) — японський поет, письменник та літературний критик періоду Мейдзі. Вважається головною фігурою в сучасному розвитку поезії хайку, йому приписують написання майже 20 000 строф протягом короткого життя. Шикі називають одним із чотирьох великих майстрів хайку, на рівні з Мацуо Басьо, Йосу Бусон та Кобаясі Іссу. Також писав про реформу поезії танка.
Нацуме́ Со́секі (яп. 夏目漱石, なつめ そうせき 9 лютого 1867 — 9 грудня 1916) — японський письменник періоду Мейдзі. Поет…
Нацуме́ Со́секі (яп. 夏目漱石, なつめ そうせき 9 лютого 1867 — 9 грудня 1916) — японський письменник періоду Мейдзі. Поет, художник, літературний критик, дослідник англійської літератури. Журналіст газети «Асахі сімбун». Представник течії натуралізму в новій японській літературі. Вивчав природу людської «самотності» й «егоїзму». Автор антиегоїстичної концепції пізнання природи речей через відмову від свого «я». Справжнє ім'я — Сіоба́ра Кінно́суке (塩原金之助). Основні твори «Ваш покірний слуга кіт», «Хлопчак», «Серце», «Сансіро», «Ворота», «Після того» та інші. "Ваш покірний слуга кіт" є одним з найвідоміших романів засновника сучасної японської літератури та, мабуть, перша з головних праць японської сатирико-фантастичної літератури нового часу. Книга була написана на рубежі 19 і 20 століть; її головним героєм є кіт.
Утіда Косаї (яп. 内田 康哉, うちだ こうさい, також відомий як Утіда Ясуя) — японський державний службовець, дипломат.
Окакура Какудзо (яп. 岡倉 覚三 14 лютого 1863 — 2 вересня 1913), також відомий як Окакура Тенсін (яп. 岡倉 天心) — японський…
Окакура Какудзо (яп. 岡倉 覚三 14 лютого 1863 — 2 вересня 1913), також відомий як Окакура Тенсін (яп. 岡倉 天心) — японський вченим і мистецтвознавцем, який в епоху реформи Реставрації Мейдзі пропагував критичне розуміння традиційних форм, звичаїв і вірувань. За межами Японії він найбільше відомий завдяки праці «Книга чаю: японська гармонія мистецтва, культури та простого життя» (1906). Написана англійською мовою після російсько-японської війни, вона засуджувала західне карикатурне зображення японців та азіатів загалом і висловлювала побоювання, що Японія здобуває повагу лише тією мірою, якою переймає варварство західного мілітаризму.
Тана́ка Сьо́хей (яп. 田中正平, たなかしょうへい; 1862—1945) — японський науковець, фізик, музичний теоретик.
Морі Оґай (яп. 森 鷗外, 17 лютого 1862 року — 8 липня 1922 року) – японський письменник, генерал-лейтенант…
Морі Оґай (яп. 森 鷗外, 17 лютого 1862 року — 8 липня 1922 року) – японський письменник, генерал-лейтенант військово-медичної служби, медичний хірург, історик, критик та перекладач. Перший президент Імперської академії мистецтв (1919–1922, зараз Японська академія мистецтв).
Барон Кітасато Сібасабуро (( 29 січня 1853(1853-01-29) , Оґуні, Провінція Хіґо, Японська імперія — 13 червня…
Барон Кітасато Сібасабуро (( 29 січня 1853(1853-01-29) , Оґуні, Провінція Хіґо, Японська імперія — 13 червня 1931(1931-06-13) , Токіо, Японська імперія )) — японський бактеріолог, інфекціоніст, найбільш відомий як один з відкривачів збудника чуми (Yersinia pestis), яке відбулось під час 3-її пандемії у 1894 році в Гонконгу, практично одночасно з Александром Єрсеном. Імператор призначив Кітасато членом Палати перів за видатну державну службу, за наукові досягнення та внесок у добробут людства він був зведений у титул барона.
Танакадате Аїкіцу (яп. 田中館愛橘, たなかだてあいきつ; 1856–1952) — японський науковець, фізик. Народився в префектурі Івате.…
Танакадате Аїкіцу (яп. 田中館愛橘, たなかだてあいきつ; 1856–1952) — японський науковець, фізик. Народився в префектурі Івате. Професор Токійського університету. 1891 року, у зв'язку із Великим Міно-Оварійським землетрусом, заснував Товариство дослідження і запобігання землетрусам. Був одним із співзасновників Центру спостереження географічних широт та Інституту авіації Японії. Сприяв популяризації в японських наукових виданнях латинки та метричної системи. 1944 року нагороджений Орденом культури.
Юкі́о Міші́ма (яп. 三島 由紀夫, みしまゆきお, латиніз.: Mishima Yukio; справжнє ім'я — Хіраока́ Кіміта́ке (яп. 平岡 公威, ひらおかきみたけ)…
Юкі́о Міші́ма (яп. 三島 由紀夫, みしまゆきお, латиніз.: Mishima Yukio; справжнє ім'я — Хіраока́ Кіміта́ке (яп. 平岡 公威, ひらおかきみたけ); 1925—1970) — японський письменник, поет, драматург та есеїст, — відомий на Заході завдяки своєму ритуальному самогубству, відоме як сепуку, — вважається одним із найважливіших японських письменників 20-го століття. Творчий доробок автора налічує понад 40 романів, томи поезії, есе, а також драми но та кабукі. Багаторічний кандидат на здобуття Нобелівської премії з літератури. Його авангардні твори характеризуються широким словниковим запасом, багатошаровими метафорами, злиттям традиційної японської мови з сучасною західною літературою та одержимістю єдністю краси, еротики та смерті. Окрім, автором, що зробив внесок у повоєнну японську літературу, Мішіма також був переконаним націоналістом та політичним активістом. Він виступав проти посилення впливу західного матеріалізму на Японію і займав гостру критику глобалізму, комуністичних рухів та нових лівих. Мішіма перебував під впливом концепцій японського націоналізму, такими як Кокутай і Ямато-дамасій, а також культурними виявами синтоїзму, які, на його думку, перебували під загрозою через поширення західного впливу. Його політичні переконання і погляди були сформульовані в есе під назвою На захист культури. 25 листопада 1970 року Мішіма та четверо членів Татенокай здійснили спробу державного перевороту з метою скасувати конституцію Японії та відновити владу японського імператора. Однак їхній переворот провалився, і Мішіма вчинив ритуальне самогубство. Ця подія стала відома як «інцидент Мішіми».
Ясунарі Кавабата (яп. 川端 康成; 11 червня 1899, Осака — 16 квітня 1972, Дзуші) — японський письменник, лауреат…
Ясунарі Кавабата (яп. 川端 康成; 11 червня 1899, Осака — 16 квітня 1972, Дзуші) — японський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1968 року. Проза Кавабати м'яка, лірична, сповнена тонких нюансів, отримала широке визнання і популярність у всьому світі. Кавабата отримав Нобелівську премію першим із японських письменників.
Хантаро Наґаока (яп. 長岡 半太郎, Наґаока Хантаро, 15 серпня 1865, Омура — 11 грудня 1950) — японський фізик, один з…
Хантаро Наґаока (яп. 長岡 半太郎, Наґаока Хантаро, 15 серпня 1865, Омура — 11 грудня 1950) — японський фізик, один з основоположників японської фізики початку Періоду Мейдзі, засновник наукової школи. Автор низки праць з електрики і магнетизму, атомної фізики і спектроскопії.
Джуніо Сі Хамано (яп. 濱野 純, Hamano Jun) — програміст з Японії, проживає у Сан-Франциско, працює у Google з 2010 року. З…
Джуніо Сі Хамано (яп. 濱野 純, Hamano Jun) — програміст з Японії, проживає у Сан-Франциско, працює у Google з 2010 року. З 28 липня 2005 року, через 2 місяці після першого випуску, координує розробку розподіленої системи керування версіями Git. Брав активну участь у розробці ядра Linux версії 2.6 та утиліти GNU Tar.