Сакарі Момої (яп. 百井盛; 5 лютого 1903 — 5 липня 2015) — японський довгожитель, вік якого підтверджено Групою…
Сакарі Момої (яп. 百井盛; 5 лютого 1903 — 5 липня 2015) — японський довгожитель, вік якого підтверджено Групою геронтологічних досліджень (GRG) та Книгою рекордів Гіннеса. 8 червня 2014 року після смерті Олександра Іміча (який на 1 день старший за нього), до власної смерті, Момої був найстарішим живим чоловіком у світі та був найстарішим живим в Японії. Також на момент смерті він входив до 35 найстаріших чоловіків у світі чий вік був підтверджений. Наразі він є найстарішим підтвердженим чоловіком в префектурі Сайтама. Помер у віці 112 років, 150 днів.
Відомі люди — знак зодіаку Водолій
Водолій: 233 особи
Принц Катьо Хіротада (яп. 華頂宮博忠王; 26 січня 1902, Токіо — 24 березня 1924, Сасебо) — 3-й голова дому Катьо-но-мія…
Принц Катьо Хіротада (яп. 華頂宮博忠王; 26 січня 1902, Токіо — 24 березня 1924, Сасебо) — 3-й голова дому Катьо-но-мія, однієї з молодших гілок Імператорського дому Японії.
Масудзі Ібусе, також Масуджі Ібусе (1898–1993) – японський письменник, лауреат численних премій, почесний мешканець…
Масудзі Ібусе, також Масуджі Ібусе (1898–1993) – японський письменник, лауреат численних премій, почесний мешканець Фукуяма і Токіо. Після атомного бомбардування міст Хірошіма та Наґасакі у Японії сформувався окремий жанр літератури – 原爆文学, (Genbaku bungaku) – література атомної бомби. Письменників, які створювали літературні твори, присвячені трагічним для Японії подіям 1945 року, прийнято ділити за поколіннями. До авторів першого покоління відносять тих, хто був безпосереднім сучасником бомбарду-вання та пережив катастрофу. Друге покоління, до яких відноситься Масудзі Ібусе, писало з метою надати суспільного розголосу та привернути увагу до політичних та соціальних проблем, які постали перед японцями внаслідок катастрофи. Твори авторів третього покоління присвячені майбутньому в реальності пост-ядерного світу. Масуджі Ібусе вважається автором одного із найвідоміших творів, написаних в жанрі літератури атомної бомби. Письменник у 1965 випускає роман «Чорний дощ». Чорним дощем називають радіоактивний дощ, який випав одразу після вибуху. Роман поєднує два щоденника – дядька і племінниці, один із яких – дядьків – є реальним щоденником чоловіка, що пережив катастрофу, другий же є літературною вигадкою. Своїм романом Ібусе звертає увагу не тільки на миттєву шкоду, яку спричинило бомбардування, але й піднімає проблему існування хронічних захворювань, а також наявності дискримінації жертв, які вижили.
Іто Шінсуй (伊東 深水, 4 лютого 1898 — 8 травня 1972) — японський художник та майстер укійо-е періодів Тайшьо та Шьова.…
Іто Шінсуй (伊東 深水, 4 лютого 1898 — 8 травня 1972) — японський художник та майстер укійо-е періодів Тайшьо та Шьова. Один із найвідоміших представників напряму шін-ханґа. Справжнє ім'я — Іто Хаджіме (伊東 一).
Кітані Чіґуса (木谷 千種, 17 лютого 1895 — 24 січня 1947) — японська художниця в стилі ніхонґа та викладачка живопису.…
Кітані Чіґуса (木谷 千種, 17 лютого 1895 — 24 січня 1947) — японська художниця в стилі ніхонґа та викладачка живопису. Відома своїми біджінґа (портретами вродливих жінок). Справжнє ім'я — Йошіока Ей (吉岡 英). Народилася в Кіта-ку («північний район») міста Осака. Навчалася у школі Шімідзудані, де вивчала качо-е (малюнки птахів і квітів) під керівництвом Фукада Чьокуджьо (深田直城), відомого художника школи Шіджьо. Переїхала в Токіо, щоб навчатися у Ікеда Шьоен (池田蕉園). Після повернення в Осаку, була ученицею Кітано Цунетомі та Нода Кьюхо (野田九浦). У 1919-му році навчалася в Кіото у Кікучі Кейґецу. Також два роки провела у місті Сієтл, штат Вашинґтон. У 1920-му році одружилася з Кітані Хоґін (木谷蓬吟), дослідника творчості Чікамацу Мондзаемона. Того ж року заснувала школу малювання у рідній Осаці. Її метою було виховання талановитих художниць та покращення статусу жінок в мистецтві в цілому.
Нобуей Морісіта (яп. 森下信衛; 2 лютого 1895 — 17 червня 1960) — японський військово-морський офіцер, контрадмірал…
Нобуей Морісіта (яп. 森下信衛; 2 лютого 1895 — 17 червня 1960) — японський військово-морський офіцер, контрадмірал Імперського флоту.
Тань Тинг-пхо (кит.: 陳澄波; піньїнь: Chén Chéngbō; Pe̍h-ōe-jī: Tân Têng-pho; 2 лютого 1895 — 25 березня 1947) —…
Тань Тинг-пхо (кит.: 陳澄波; піньїнь: Chén Chéngbō; Pe̍h-ōe-jī: Tân Têng-pho; 2 лютого 1895 — 25 березня 1947) — тайванський художник і політик. У 1926 році його картина «Вулиця Цзяї» була представлена на сьомій Імператорській художній виставці в Японії, ставши першою роботою тайванського художника на цій виставці. Тань присвятив своє життя освіті й мистецтву, сприяючи розвитку гуманістичної культури на Тайвані та естетичному вихованню тайванського народу. Він був убитий під час інциденту 28 лютого 1947 року — повстання, яке придушив Гоміньдан.
Такео Такагі (яп. 高木武雄; 25 січня 1892, Івакі — 8 липня 1944, Сайпан) — японський офіцер, адмірал Імперського флоту.
Сігеру Фукудоме (яп. 福留 繁; 1 лютого 1891 — 6 лютого 1971) — японський штабний офіцер і воєначальник, віцеадмірал.
Такесі Такасіна (яп. 高品 彪; 25 січня 1891 — 28 липня 1944) — японський воєначальник, генерал-лейтенант.
Матоме Угакі (яп. 宇垣 纏; 15 лютого 1890 — 15 серпня 1945) — японський офіцер і поет, віцеадмірал Імператорського флоту.…
Матоме Угакі (яп. 宇垣 纏; 15 лютого 1890 — 15 серпня 1945) — японський офіцер і поет, віцеадмірал Імператорського флоту. Палкий прихильник ідеології камікадзе. Відомий своїми докладними щоденниками.
Сейго Накано (яп. 中野 正剛, 12 лютого 1886 – 27 жовтня 1943) японський журналіст й політик часів Японської імперії…
Сейго Накано (яп. 中野 正剛, 12 лютого 1886 – 27 жовтня 1943) японський журналіст й політик часів Японської імперії, відомий насамперед своєю причетністю до японської ультраправої політики через лідерство в японській партії Тохокай «Товариство далекого сходу» (яп. 東方会), а також через своє політичне протистояння з одним з наймогутніших тогочасних японських державних діячів Тодзьо Хідекі та можливе самогубство (або вбивство) за нез'ясованих обставин. Сейго Накано народився у місті Фукуока, Японська імперія, він чотири роки навчався в токійському університеті Васеда, де написав низку статей для журналу «Nihon oyobi Nihonjin» (Японія та японці), перш ніж закінчити навчання в липні 1909 року. У цих та інших промовах й статтях Сейго Накано висловлював свої політичні погляди. Сейго Накано підтримував опозицію до так званої японської політичної/економічної еліти (істеблішменту) протягом усього свого життя, своєю чергою він критикував японських олігархів, таких як Кацура Таро, уряд барона Танака Гічі, та зрештою одного з найвпливовіших діячів Японської імперії Тодзьо Хідекі, критика якого зрештою коштував йому життя. Однак, попри на свою опозицію до них, Сейго Накано залишався відданим роботі в політичних партіях, він також відкидав спроби насильницького перевороту та путчі молодих офіцерів. Великий вплив на політичну думку Сейго Накано мала традиція китайського філософа Вана Янміна (Ойомей). Приймаючи інтуїтивістський, автономістський погляд на особистість, Вана Янміна думав, що наголошував на тому, що людина ідентифікує як «добре» чи «справедливе», над багатством і покорою корумпованій владі. У випадку пана Сайґо Такаморі, якого Сейго Накано вважав героєм, набагато більшим за себе, Ойомей освятив своє повстання проти уряду Мейдзі як героїчне. Сейго Накано у своїх поглядах на реставрацію Мейдзі яка докорінно змінила Японську імперію, він розглядав цю історичну подію як результат народного невдоволення деспотичним правлінням яке було запроваджено в Японії в часи правління сьогунату який мав майже необмежену владу в країні. Але хоча лідери реставрації були об'єднані в героїчній боротьбі з деспотичним урядом сьогунату, в них стався розкол, під час якого люди, які цінували свободу, такі як Сайґо, були відсторонені, а замість цього «олігархія» Мейдзі дозволила західним ідеям хлинути в Японію тим самим підриваючи унікальний дух цієї країни, а також було створено систему олігархічно-бюрократичного правління, яке суперечило народній волі. Під час Першого руху за захист конституції Сейго Накано невпинно атакував уряд Кацура та систему кланового уряду ханбацу (олігархія Мейдзі), як письменник у газеті Асахі Сімбун, завдяки цьому він заслужив репутацію ліберала та при цьому отримав невдоволення газети, що призвело до запуску газети «Tohodironsha» в 1916 році. Після обрання Сейго Накано до парламенту Японської імперії в 1920 році, він приєднався до покоління молодих політиків-реформаторів, потім зрештою він приєднавшись до політика пана Інукаї Цуйосі та Какусін Курабу (Клуб реформаторів) у 1922 році, але пізніше він вважав, що жодних серйозних змін в Японській імперії не можна було зробити за межами однієї з двох основних японських партій, і тому він перейшов до Кенсейкай у 1924 році. Після Маньчжурського інциденту Сейго Накано захоплювався ініціаторами цієї змови, порівнюючи їхні рішучі дії з коливанням кабінету міністрів Японської імперії пана Танаки, це було порівняння між жорсткою політикою та політикою капітуляції перед США в питаннях Республіки Китай. Щоб сформувати сильний уряд Японської імперії, та щоб впоратися з кризою на початку 1930-х років, Сейго Накано спочатку спробував організувати союз двох панівних японських політичних партій «Асоціація друзів конституційного правління» й «Конституційно-демократична партія», а потім організував політичну партію «Кокумін Домей» (Громадянський альянс) разом з Адачі Кендзо, але це йому не вдалося. Однак через розбіжності між ними альянс розпався, і Сейго Накано сформував Тохокай у 1936 році. Пізніше він приєднався до Асоціації допомоги трону, але покинув її наприкінці 1940 року на знак протесту проти обмежень, накладених на неї консервативними силами, насамперед дзайбацу та партійними політиками. Згодом він став запеклим противником впливового політика Японської імперії пана Тодзьо Хідекі та сформованого ним японського уряду, перш ніж вчинити ритуальне самогубство під тиском уряду Японської імперії в 1943 році.
Дзенго Йосіда (яп. 吉田 善吾; 14 лютого 1885 — 14 листопада 1966) — японський штабний офіцер, воєначальник і політик…
Дзенго Йосіда (яп. 吉田 善吾; 14 лютого 1885 — 14 листопада 1966) — японський штабний офіцер, воєначальник і політик, адмірал.
Сейсіро Ітагакі (яп. 板垣 征四郎; 21 січня 1885, Моріока, Японська імперія — 23 грудня 1948, Токіо, Японія) — японський…
Сейсіро Ітагакі (яп. 板垣 征四郎; 21 січня 1885, Моріока, Японська імперія — 23 грудня 1948, Токіо, Японія) — японський військовий і державний діяч, генерал Імперської армії Японії, учасник Другої світової війни. Обіймав посаду міністра армії у першому уряді Фумімаро Коное та кабінеті Хірануми Кійтіро, пізніше командував різними армійськими частинами. Опинився на лаві для підсудних під час Токійського процесу над воєнними злочинцями, за результатами якого був страчений.
Косіро Оїкава (яп. 及川 古志郎; 16 лютого 1883 — 9 травня 1958) — японський воєначальник, адмірал та військово-морський…
Косіро Оїкава (яп. 及川 古志郎; 16 лютого 1883 — 9 травня 1958) — японський воєначальник, адмірал та військово-морський міністр під час Другої світової війни.
Акіта Удзяку (справжнє ім'я — Токудзо; 30 січня 1883 році, префектура Акіта — 12 березня 1962 року) — японський…
Акіта Удзяку (справжнє ім'я — Токудзо; 30 січня 1883 році, префектура Акіта — 12 березня 1962 року) — японський письменник та громадський діяч.
Тана́ка Кан'ї́ті (яп. 田中寛一, たなかかんいち; 1882—1962) — японський науковець, дослідник в галузі педагогічної психології.…
Тана́ка Кан'ї́ті (яп. 田中寛一, たなかかんいち; 1882—1962) — японський науковець, дослідник в галузі педагогічної психології. Народився в префектурі Окаяма. Випускник Кіотського університету. Першим в Японії запровадив кількісні і якісні психологічні методи аналізу процесу навчання. Винайшов оригінальний метод вирахування коефіцієнта інтелекту, що отримав назву «Метод Танаки-B».
Коно Ясуї (яп. 保井 コノ, Yasui Kono, 16 лютого 1880 – 24 березня 1971) — японська біологиня та цитологиня. 1927 року стала…
Коно Ясуї (яп. 保井 コノ, Yasui Kono, 16 лютого 1880 – 24 березня 1971) — японська біологиня та цитологиня. 1927 року стала першою японською жінкою, що отримала ступінь доктора наук. Вона отримала медаль Пошани з пурпуровою стрічкою та була нагороджена Орденом Дорогоцінної Корони за її академічні досягнення та лідерство в жіночій освіті в Японії.
Охара Косон (яп. 小原古邨, 1877, Канадзава — 1945, Токіо) — відомий японський художник зламу XIX—XX ст., представник…
Охара Косон (яп. 小原古邨, 1877, Канадзава — 1945, Токіо) — відомий японський художник зламу XIX—XX ст., представник традиційного японського живопису, так званої нової ніхонга.
Таяма Катай (яп. 田山 花袋; 1872—1930; справжнє ім'я: Таяма Рокуя) — японський письменник, який вважається одним із…
Таяма Катай (яп. 田山 花袋; 1872—1930; справжнє ім'я: Таяма Рокуя) — японський письменник, який вважається одним із засновників руху за натуралізм у літературі та творцем жанру его-роману або повісті про себе («ватакусі-сьосецу»). Просував принципи натуралізму, як художньою творчістю, так і теоретичними статтями. Був засновником і редактором журналу «Літературний світ» («Бунсьо-секай»).
Кіоші Шига (яп. 志賀 潔; його справжнє прізвище Сато, перше ім'я Наойосі; 7 лютого 1871(18710207), Сендай Ейдзі в…
Кіоші Шига (яп. 志賀 潔; його справжнє прізвище Сато, перше ім'я Наойосі; 7 лютого 1871(18710207), Сендай Ейдзі в Сендай-Каньйо / Сендай Кунімія Міягі-гарш, нині місто Сендай — 25 січня 1957) — японський лікар і бактеріолог, відомий описом першого представника роду Shigella.
Окада Кейсуке (яп. 岡田 啓介; нар. 20 січня 1868(18680120), Фукуй — пом. 7 жовтня 1952, Токіо) — японський військовий і…
Окада Кейсуке (яп. 岡田 啓介; нар. 20 січня 1868(18680120), Фукуй — пом. 7 жовтня 1952, Токіо) — японський військовий і державний діяч, прем'єр-міністр Японії в 1934–1936 рр..
Нацуме́ Со́секі (яп. 夏目漱石, なつめ そうせき 9 лютого 1867 — 9 грудня 1916) — японський письменник періоду Мейдзі. Поет…
Нацуме́ Со́секі (яп. 夏目漱石, なつめ そうせき 9 лютого 1867 — 9 грудня 1916) — японський письменник періоду Мейдзі. Поет, художник, літературний критик, дослідник англійської літератури. Журналіст газети «Асахі сімбун». Представник течії натуралізму в новій японській літературі. Вивчав природу людської «самотності» й «егоїзму». Автор антиегоїстичної концепції пізнання природи речей через відмову від свого «я». Справжнє ім'я — Сіоба́ра Кінно́суке (塩原金之助). Основні твори «Ваш покірний слуга кіт», «Хлопчак», «Серце», «Сансіро», «Ворота», «Після того» та інші. "Ваш покірний слуга кіт" є одним з найвідоміших романів засновника сучасної японської літератури та, мабуть, перша з головних праць японської сатирико-фантастичної літератури нового часу. Книга була написана на рубежі 19 і 20 століть; її головним героєм є кіт.
Окакура Какудзо (яп. 岡倉 覚三 14 лютого 1863 — 2 вересня 1913), також відомий як Окакура Тенсін (яп. 岡倉 天心) — японський…
Окакура Какудзо (яп. 岡倉 覚三 14 лютого 1863 — 2 вересня 1913), також відомий як Окакура Тенсін (яп. 岡倉 天心) — японський вченим і мистецтвознавцем, який в епоху реформи Реставрації Мейдзі пропагував критичне розуміння традиційних форм, звичаїв і вірувань. За межами Японії він найбільше відомий завдяки праці «Книга чаю: японська гармонія мистецтва, культури та простого життя» (1906). Написана англійською мовою після російсько-японської війни, вона засуджувала західне карикатурне зображення японців та азіатів загалом і висловлювала побоювання, що Японія здобуває повагу лише тією мірою, якою переймає варварство західного мілітаризму.
Морі Оґай (яп. 森 鷗外, 17 лютого 1862 року — 8 липня 1922 року) – японський письменник, генерал-лейтенант…
Морі Оґай (яп. 森 鷗外, 17 лютого 1862 року — 8 липня 1922 року) – японський письменник, генерал-лейтенант військово-медичної служби, медичний хірург, історик, критик та перекладач. Перший президент Імперської академії мистецтв (1919–1922, зараз Японська академія мистецтв).
Принц Арісугава Такехіто (яп. 有栖川宮威仁親王; 13 січня 1862 — 5 липня 1913) — 10-й голова гілки японської імператорської…
Принц Арісугава Такехіто (яп. 有栖川宮威仁親王; 13 січня 1862 — 5 липня 1913) — 10-й голова гілки японської імператорської сім'ї, державний службовець Імператорського флоту Японії.
Граф Като Такаакі (яп. 加藤 高明; нар. 25 січня 1860(18600125), Айсай, провінція Оварі (нині префектура Айті) — 28 січня…
Граф Като Такаакі (яп. 加藤 高明; нар. 25 січня 1860(18600125), Айсай, провінція Оварі (нині префектура Айті) — 28 січня 1926, Токіо) — японський державний і політичний діяч, 24-й прем'єр-міністр Японії.
Акія́ма Йосіфу́ру (яп. 秋山好古, あきやまよしふる; 9 лютого 1859 — 4 листопада 1930) — японський воєначальник, генерал Імперської…
Акія́ма Йосіфу́ру (яп. 秋山好古, あきやまよしふる; 9 лютого 1859 — 4 листопада 1930) — японський воєначальник, генерал Імперської армії Японії. Старший брат Акіями Санеюкі. За заслуги у розвитку японської кінноти прозваний «батьком японської кавалерії».
Джинзо Мацумура (14 лютого 1856 — 4 травня 1928) — японський ботанік.
Барон Отані Кікудзо (яп. 大谷 喜久蔵, 4 лютого 1856 – 26 листопад 1923) — генерал імператорської армії Японської імперії.…
Барон Отані Кікудзо (яп. 大谷 喜久蔵, 4 лютого 1856 – 26 листопад 1923) — генерал імператорської армії Японської імперії. Генерал Отані Кікудзо брав участь у багатьох війнах серед яких були перша японо-китайській війні 1894-1895 років, російсько-японській війні 1904-1905 років, та першій світовій війні та громадянській війні в Росії. Під час останньої війни він командував «Владивостоцьким експедиційним корпусом» і став офіційним командувачем «японської військової інтервенції в Сибір» та військ союзників. Після того як генерал Отані Кікудзо вийшов на пенсію в 1920 році він отримав титул барона.
Барон Кітасато Сібасабуро (( 29 січня 1853(1853-01-29) , Оґуні, Провінція Хіґо, Японська імперія — 13 червня…
Барон Кітасато Сібасабуро (( 29 січня 1853(1853-01-29) , Оґуні, Провінція Хіґо, Японська імперія — 13 червня 1931(1931-06-13) , Токіо, Японська імперія )) — японський бактеріолог, інфекціоніст, найбільш відомий як один з відкривачів збудника чуми (Yersinia pestis), яке відбулось під час 3-її пандемії у 1894 році в Гонконгу, практично одночасно з Александром Єрсеном. Імператор призначив Кітасато членом Палати перів за видатну державну службу, за наукові досягнення та внесок у добробут людства він був зведений у титул барона.
|Фото= |Ранги= |Помер= |Сьоґунат= |Доросле ім'я= |Хан= |Посади= |Народився= |Період= Ватана́бе Хіромо́то (яп. 渡辺 洪基…
|Фото= |Ранги= |Помер= |Сьоґунат= |Доросле ім'я= |Хан= |Посади= |Народився= |Період= Ватана́бе Хіромо́то (яп. 渡辺 洪基, わたなべ ひろもと, МФА: [watanabe çiɾomoto]; 28 січня 1848 — 24 травня 1901) — японський державний діяч, політик, дипломат, педагог. Депутат Імперського парламенту Японії, член Сенату. Голова префектури Токіо (1885—1886), ректор Токійського університету (1886—1890).
Рай Санйо (яп. 頼山陽, らいさんよう; 21 січня 1780 — 16 жовтня 1832) — японський конфуціанець, мислитель, історик, художник і…
Рай Санйо (яп. 頼山陽, らいさんよう; 21 січня 1780 — 16 жовтня 1832) — японський конфуціанець, мислитель, історик, художник і поет другої половини періоду Едо. Справжнє ім'я Рай Хісатаро Нобору. Інші псевдо — Сандзюрокухо Ґесі.