Кото Окубо (яп. 大久保 琴 О:кубо Кото; 24 грудня 1897 року, Токіо, Японія - 12 січня 2013 року, Кавасакі, Канаґава, Японія)…
Кото Окубо (яп. 大久保 琴 О:кубо Кото; 24 грудня 1897 року, Токіо, Японія - 12 січня 2013 року, Кавасакі, Канаґава, Японія) — японська супердовгожителька. З 17 грудня 2012 року, після смерті американо-італійської довгожительки Діни Манфредіні, була найстарішою жінкою Землі і другою найстарішою повністю верифікованою людиною у світі, поступаючись лише своєму співвітчизнику Дзіроемону Кімурі, який народився на 249 днів раніше. Разом з найстарішим чоловіком Японії Кото Окубо також була однією з двох останніх живих людей, які народились 1897 року. В останні роки найстаріша жінка Японії проживала в одному з будинків для літніх людей разом зі своїм сином. Кото Окубо померла 12 січня 2013 року в місті Кавасакі у віці 115 років і 19 днів від пневмонії. Після її смерті найстарішою жінкою планети стала японка Місао Окава.
Відомі люди — східний гороскоп: Півень
Півень: 233 особи
Йом Сансоп (кор. 염상섭, кит. 廉想涉; псевдонім — хвенбо (кор. 횡보, кит. 橫步); клан — паджу (кор. 파주); 30 серпня 1897 року…
Йом Сансоп (кор. 염상섭, кит. 廉想涉; псевдонім — хвенбо (кор. 횡보, кит. 橫步); клан — паджу (кор. 파주); 30 серпня 1897 року, Сеул — 14 березня 1963, Сеул) — південнокорейський письменник, громадський діяч, підполковником військово-морського флоту Республіки Корея. Він перший в корейській літературі почав писати у напрямі натуралізму і реалізму. Вперше в історії корейської літератури Йом Сансоп зробив спробу дослідження психології особистості у творі «Жаба в препараторській» (кор. «표본실의 청개구리»).
Юн Бо Сон (кор. 윤보선, 尹潽善, Yun Boseon, Yun Posŏn; 26 серпня 1897 — 18 липня 1990) — корейський державний і політичний…
Юн Бо Сон (кор. 윤보선, 尹潽善, Yun Boseon, Yun Posŏn; 26 серпня 1897 — 18 липня 1990) — корейський державний і політичний діяч, другий президент Республіки Корея, міністр торгівлі та промисловості, мер Сеула (15 грудня 1948 — 5 червня 1949). Племінник Юн Чхі Хо.
Косаку Аруга (яп. 有賀幸作; 21 серпня 1897, Тацуно — 7 квітня 1945, Кюсю) — японський військово-морський офіцер…
Косаку Аруга (яп. 有賀幸作; 21 серпня 1897, Тацуно — 7 квітня 1945, Кюсю) — японський військово-морський офіцер, віцеадмірал. Останній командир флагмана Імперського флоту Японії «Ямато». Загинув разом із кораблем в останньому поході до Окінава.
Юн Сім-док (кор. 윤심덕; ханча: 尹心悳; 25 липня 1897 — 4 серпня 1926) — корейська співачка. Перша професійна сопрано в Кореї.
Іїда Теко (яп. 飯田蝶子, Иїда Те:ко), (15 квітня 1897, Токіо — 26 грудня 1972, Токіо) — актриса японського кіно,що…
Іїда Теко (яп. 飯田蝶子, Иїда Те:ко), (15 квітня 1897, Токіо — 26 грудня 1972, Токіо) — актриса японського кіно,що знімалася у фільмах видатних режисерів Тейноске Кінугаса, Хіроси Сімідзу, Хейноске Госє, Мікіо Нарусе, Ясудзіро Сімадзу, Акири Куросави, Кейсуке Кіносіти, Кона Ііикави, Тадасі Імаї, але особливо любила і цінувала кінорежисер Ясудзіро Одзу, що зняв її у 18 своїх фільмах.
Юсуке Хаґіхара (яп. 萩原 雄祐 ; 28 березня 1897(18970328), Осака — 29 січня 1979, Токіо) — японський астроном, член…
Юсуке Хаґіхара (яп. 萩原 雄祐 ; 28 березня 1897(18970328), Осака — 29 січня 1979, Токіо) — японський астроном, член Японської академії (1944).
Томоюкі Ямашіта (яп. 山下奉文; 8 листопада 1885, Осуґі, Японська імперія — 23 лютого 1946, Маніла, Філіппіни) — японський…
Томоюкі Ямашіта (яп. 山下奉文; 8 листопада 1885, Осуґі, Японська імперія — 23 лютого 1946, Маніла, Філіппіни) — японський військовий і державний діяч, генерал Імперської армії Японії, військовий губернатор Філіппін, воєнний злочинець. Вважався одним із найбільш талановитих воєначальників Японії у Другій світовій війні. Командував проведенням наступальних операції японців в Південно-Східнії Азії протягом перших місяців війни, таких як Малайська операція та Сінгапурська оборона, зумів розбити британські війська й відкрити шлях до розширення кордонів імперії до Індії та Австралії. За досягнення надзвичайно швидкого успішного результату в Малайській операції та захоплення Сінгапуру за 70 днів, він отримав прізвисько Малайський тигр. Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчилль називав захоплення Сингапуру під контроль Японської імперії "найгіршою катастрофою" та "найбільшою капітуляцією" в історії британської армії. Після цього був призначений керувати обороною Філіппін від наступу сил Союзників у пізніх етапах війни. Попри те що він не зміг зупинити наступ військ союзників, він зміг стримати частину Лусона до самої капітуліації Японії в серпні 1945 року. Під командуванням Ямашіти було вбито щонаймеше від 350,000 до 450,000 осіб. Ямашіта був відповідальним за різанину в Сук Чінгу, манільську різанину та інші військові зличини. Після війни, Ямашіта був засуджений за військові злочини вчинені солдатами під його командуванням під час японської оборони в окупованих Філіппінах в 1944. Ямашіта заперечувати про свої накази щодо цих військових злочинів та запевняв що не знав про їхні дії. Суд зрештою назвав його винним і він був старчений через повішення в лютому 1946 році. Принцип війського правила за яким вище військове командування несе відповідальність за військові злочини своїх підлеглих отримав назву – правило Ямашіти.
Мінеїті Кога (яп. 古賀 峯; 25 вересня 1885, Аріта, Японська імперія — 31 березня 1944, Давао, Республіка Філіппіни) —…
Мінеїті Кога (яп. 古賀 峯; 25 вересня 1885, Аріта, Японська імперія — 31 березня 1944, Давао, Республіка Філіппіни) — японський військовий діяч, флотоводець, маршал флоту (1 травня 1944, посмертно), учасник Другої світової війни. Після смерті Ісороку Ямамото змінив його на посаді очільника Об'єднаного флоту, проте невдовзі і сам загинув у авіакатастрофі.
Тойо́да Тейдзіро́ (яп. 豊田貞次郎, とよだていじろう; 7 серпня 1885 ― 21 листопада 1961) — японський політичний і державний діяч…
Тойо́да Тейдзіро́ (яп. 豊田貞次郎, とよだていじろう; 7 серпня 1885 ― 21 листопада 1961) — японський політичний і державний діяч, дипломат, військовик, підприємець. Адмірал Імперського флоту Японії. Міністр торгівлі й промисловості (4 квітня — 18 липня 1941), міністр закордонних справ і освоєння (18 липня — 18 жовтня 1941), міністр транспорту й комунікацій (1945), міністр військових потреб (1945).
Нітідацу Фудзії (яп. 藤井 日 达, англ. Nichidatsu Fujii; 8 червня 1885 —- 1 вересня 1985) —- засновник чернечого Ордену…
Нітідацу Фудзії (яп. 藤井 日 达, англ. Nichidatsu Fujii; 8 червня 1885 —- 1 вересня 1985) —- засновник чернечого Ордену Ніппондзан Мьоходзі японської буддійської школи Нітірен. Один з найбільших міжнародних популяризаторів буддизму у XX столітті.
Кавабата Рюсі (яп. 川端 龍子, 6 червня 1885 — 10 квітня 1966) — японський художник і поет XX ст.
Соему Тойода (яп. 豊田副武; 22 травня 1885 — 22 вересня 1957) — японський офіцер, адмірал Імперського флоту.
Наокуні Номура (яп. 野村直邦; 15 травня 1885, Хіокі — 12 грудня 1973) — японський офіцер, адмірал Імператорського флоту.
Іїда Дакоцу (1885—1962, справжнє ім'я — Іїда Такедзі) — японський поет.
Дзенго Йосіда (яп. 吉田 善吾; 14 лютого 1885 — 14 листопада 1966) — японський штабний офіцер, воєначальник і політик…
Дзенго Йосіда (яп. 吉田 善吾; 14 лютого 1885 — 14 листопада 1966) — японський штабний офіцер, воєначальник і політик, адмірал.
Сейсіро Ітагакі (яп. 板垣 征四郎; 21 січня 1885, Моріока, Японська імперія — 23 грудня 1948, Токіо, Японія) — японський…
Сейсіро Ітагакі (яп. 板垣 征四郎; 21 січня 1885, Моріока, Японська імперія — 23 грудня 1948, Токіо, Японія) — японський військовий і державний діяч, генерал Імперської армії Японії, учасник Другої світової війни. Обіймав посаду міністра армії у першому уряді Фумімаро Коное та кабінеті Хірануми Кійтіро, пізніше командував різними армійськими частинами. Опинився на лаві для підсудних під час Токійського процесу над воєнними злочинцями, за результатами якого був страчений.
Каваї Ґйокудо (*川合 玉堂, 24 листопада 1873 — 30 червня 1957) — японський художник і поет першої половини XX століття.
Ідзумі Кьока (яп. 泉 鏡花, латиніз. Izumi Kyōka, 4 листопада 1873 — 7 вересня 1939), справжнє ім'я Кьотаро Ідзумі (яп. 泉…
Ідзумі Кьока (яп. 泉 鏡花, латиніз. Izumi Kyōka, 4 листопада 1873 — 7 вересня 1939), справжнє ім'я Кьотаро Ідзумі (яп. 泉 鏡太郎, латиніз. Izumi Kyōtarō) — японський письменник, активна творчість якого охоплює довоєнний період. Автор романів, п’єс та віршів у жанрі хайку. Творчість Кьоки разюче відрізнялася від інших письменників-натуралістів, що домінували у літературі на той час. Найбільш відомий своїми казками про надприродне у жанрі романтизму, на які вплинули ранні роботи періода Едо у японському мистецтві та літературі, що він адаптував з власним баченням естетики до сучасного мистецтва. Також з-поміж інших вирізняють його літературний стиль, багатство його прози часто схвалюється колегами-авторами та критиками.
Сокічі Цуда (яп. 津田 左右吉, Tsuda Sōkichi (прізвище йде перед іменем); народився 3 жовтня 1873 року в префектурі Гіфу…
Сокічі Цуда (яп. 津田 左右吉, Tsuda Sōkichi (прізвище йде перед іменем); народився 3 жовтня 1873 року в префектурі Гіфу ; помер 4 грудня 1961) — японський історик, активний у першій половині 20 століття. Його роботи корінним чином змінили погляди на історіографію найдавніших часів Японської імперії.
Гані Мотоко (яп. 羽仁 もと子, 1873–1957) — перша японська журналістка. Гані народилася в префектурі Аоморі в колишній…
Гані Мотоко (яп. 羽仁 もと子, 1873–1957) — перша японська журналістка. Гані народилася в префектурі Аоморі в колишній самурайській сім'ї під ім'ям Мацуока Мотоко та охрестилася як християнка в 1890 році. Вона здобула освіту в Токійській першій вищій жіночій школі, а потім у жіночій християнській школі Мейдзі. Після закінчення школи в 1892 році вона викладала в школах Хатінохе і Моріока. Її шлюб у 1895 році не склався, і вона переїхала до Токіо, працюючи покоївкою у жінки-лікаря. Вона приєдналася до «Хочі Шинбун» у 1897 році, спочатку працюючи редакторкою, а потім стала репортеркою. У 1901 році вона одружилася з колегою по роботі Гані Йошікадзу. У 1908 році вони разом заснували новий журнал під назвою «Фуджин но Томо» («Друг жінок»). У 1930 році була створена асоціація читачів цього журналу, яка існувала до 1999 року. У 1921 році подружжя заснувало приватну школу для дівчат «Джію Гакуен». У 1928 році Мотоко написала автобіографію під назвою «Мовлячи про себе».
Сірасе Нобу (20 липня 1861 — 4 вересня 1946) — японський військовик, керівник антарктичної експедиції 1910—1912 років.
Віконт Като Томосабуро (яп. 加藤 友三郎; 22 лютого 1861(18610222), Хіросіма — 24 серпня 1923, Токіо) — японський військовий…
Віконт Като Томосабуро (яп. 加藤 友三郎; 22 лютого 1861(18610222), Хіросіма — 24 серпня 1923, Токіо) — японський військовий і державний діяч, 21-й прем'єр-міністр Японії.
Но́ґі Маре́суке (яп. 【乃木希典】, のぎまれすけ; 25 грудня 1849(18491225) — 13 вересня 1912) — японський державний, військовий і…
Но́ґі Маре́суке (яп. 【乃木希典】, のぎまれすけ; 25 грудня 1849(18491225) — 13 вересня 1912) — японський державний, військовий і освітній діяч. Офіцер Імперської армії Японії, генерал (з 1904). Народився у Едо, провінція Мусаші, Японія. Походив із самурайського роду Ноґі з провінції Наґато. Стажувався у Німецькій імперії (1886). 3-й генерал-губернатор Тайваню (10 травня 1895 — 2 червня 1896). 10-й директор елітної школи Ґакушюїн (31 січня 1907 — 13 вересня 1912). Учасник громадянської (1868—1869), південно-західної (1877), японсько-цінської (1894—1895) і японсько-російської воєн (1904—1905). У війні з росіянами командував 3-ю армією, що здобула Порт-Артур, й відзначилася у битві під Мукденом. Радник Військової ради (26 січня 1906 — 13 вересня 1912). Граф, чиновник 2-го старшого рангу. Нагороджений Орденом золотого шуліки 2-го ступеня та Орденом вранішнього сонця 3-го класу. Вчинив самогубство у Токіо, Японська імперія. Похований на цвинтарі Аояма. Вшановується у шінтоїстському святилищі Ноґі.
Барон Камімура Хіконодзьо (яп. 上村彦之丞; 1 травня 1849 — 8 серпня 1916) — японський воєначальник, адмірал Імперського…
Барон Камімура Хіконодзьо (яп. 上村彦之丞; 1 травня 1849 — 8 серпня 1916) — японський воєначальник, адмірал Імперського флоту.
Кабая́ма Сукено́рі (яп. 【樺山資紀】, かばやますけのり; 9 грудня 1837(18371209) — 8 лютого 1922) — японський державний, військовий і…
Кабая́ма Сукено́рі (яп. 【樺山資紀】, かばやますけのり; 9 грудня 1837(18371209) — 8 лютого 1922) — японський державний, військовий і політичний діяч. Офіцер Імперського флоту Японії, адмірал (з 1865). Народився у Каґосімі, провінція Сацума, Японія. Походив із самурайського роду Кабаяма. Голова японської поліції (23 жовтня 1880 — 13 грудня 1883). 4-й і 5-й міністр флоту (17 травня 1890 — 8 серпня 1892). 6-й командир Генерального штабу Імперського флоту (17 липня 1894 — 11 травня 1895). Перший генерал-губернатор Тайваню (10 травня 1895 — 2 червня 1896). 15-й міністр внутрішніх справ (20 вересня 1896 — 12 січня 1898). 14-й міністр культури (8 листопада 1898 — 9 жовтня 1900). Учасник сацумсько-британської (1863), громадянської (1868—1869), тайванської (1874), південно-західної (1877) і японсько-цінської воєн (1894—1895). Полишив службу 20 листопада 1910) року. Радник Таємної ради (8 серпня 1892 — 17 липня 1894, 2 червня 1896 — 20 вересня 1896, 21 жовтня 1904 — 8 лютого 1922). Граф, чиновиник 1-го молодшого рангу. Нагороджений Орденом золотого шуліки 2-го ступеня та Орденом хризантеми 1-го ступеня. Помер у Токіо, Японія.
Окухара Сейко (奥原 晴湖, 1837 — 1913) — японська мисткиня кінця 19-го століття. Народилася у самурайській сім'ї. Основну…
Окухара Сейко (奥原 晴湖, 1837 — 1913) — японська мисткиня кінця 19-го століття. Народилася у самурайській сім'ї. Основну частину життя провела в Едо. Під кінець свого проживання в столиці, співмешкала зі своїм учнем Ватанабе Сейран (1855 — 1918). У 1891-му році Окухара вирішила переселитися за місто. Роботи, створені у цей період, вважаються її кращими. Брала уроки у Тані Бунчьо, але не змогла стати його учнем через те, що була жінкою. Окухара, як і більшість тогочасних митців, пристосовувала китайський стиль тушевих картин на японський манер. Її творчість зазнала впливу школи Кано, хоча роботи Окухара відносять до жанру нанґа. Свою популярність вона здобула самотужки, без допомоги літературних чи мистецьких знайомств, подібно до іншої своєї сучасниці на ім'я Ноґучі Шьохін. Обидві були друзями Кідо Такайоші, який був для них меценатом. Окухара була відомою та впізнаваною мисткинею періоду Мейджі, попри те, що це більшість митців в її жанрі були саме чоловіками. Її творчість іноді характеризують як "чоловічну", що можна пояснити як і роллю, якою вдовольнялася більшість тогочасних жінок у мистецтві, так і ліберальним стилем, який Окухара сповідувала. Вона часто носила чоловічий одяг та коротку стрижку, навмисно применшуючи свої жіночі риси. Також вона відмовилася підписувати свої роботи символом джьоші (女史, "пані"), який використовували інші мисткині того часу. Попри те, що багато робіт Окухара знаходиться у приватних колекціях, велика кількість виставлена в Історичному музеї міста Коґа. Інші її картини зберігаються в таких музеях як Токійський національний музей, Музей мистецтв округу Лос-Анджелес, Британський музей, Музей мистецтв Філадельфії, Бруклінський музей, Музей витончених мистецтв (Бостон), Гарвардський художній музей, Художня галерея Єльського університету та інші.
Сьодзо Кавасакі (яп. 川崎 正蔵, 10 серпня 1837 — 2 грудня 1912) — японський промисловець та кораблебудівник. Засновник…
Сьодзо Кавасакі (яп. 川崎 正蔵, 10 серпня 1837 — 2 грудня 1912) — японський промисловець та кораблебудівник. Засновник Kawasaki Heavy Industries.
Цу́да Се́н (яп. 津田仙, つだせん; 6 серпня 1837 — 24 квітня 1908) — японський науковий і освітній діяч періоду Мейдзі. Один із…
Цу́да Се́н (яп. 津田仙, つだせん; 6 серпня 1837 — 24 квітня 1908) — японський науковий і освітній діяч періоду Мейдзі. Один із основоположників новітньої школи агрономії в Японії. Прибічник вестернізації, пропагандист здорового способу життя. Співзасновник Університету Аояма Гакуїн.
Та́ні Тате́кі або Та́ні Кандзьо́ (яп. 谷干城, たにたてき / たにかんじょう; 18 березня 1837 — 13 травня 1911) — японський політичний і…
Та́ні Тате́кі або Та́ні Кандзьо́ (яп. 谷干城, たにたてき / たにかんじょう; 18 березня 1837 — 13 травня 1911) — японський політичний і державний діяч. Офіцер, генерал-лейтенант Імперської армії Японії. Учасник Тайванського походу (1874) і Південно-західної війни (1877). Міністр сільського господарства і торгівлі (1885—1887). Другий голова школи Ґакусюїн (1884—1885). Депутат Палати перів. Псевдонім — Вайдзан.
Кодзіма Ікен (яп. 児島惟謙 Кодзіма Ікен, іноді Кодзіма Кореката) — японський політик, юрист, голова Верховного суду у…
Кодзіма Ікен (яп. 児島惟謙 Кодзіма Ікен, іноді Кодзіма Кореката) — японський політик, юрист, голова Верховного суду у 1891-1892 роках.
О́мура Масудзіро́ (яп. 大村益次郎, おおむらますじろう; 30 травня 1830 — 7 грудня 1869) — японський політичний і військовий діяч кінця…
О́мура Масудзіро́ (яп. 大村益次郎, おおむらますじろう; 30 травня 1830 — 7 грудня 1869) — японський політичний і військовий діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейдзі. Дослідник військової справи, засновник збройних сил Японії нового часу. Перший віце-міністр війни (1869). Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.
Таномура Тікуден (14 липня 1777 — 20 жовтня 1835) — японський художник і письменник періода Едо. Працював під…
Таномура Тікуден (14 липня 1777 — 20 жовтня 1835) — японський художник і письменник періода Едо. Працював під псевдонімами Кун-І, Кодзо.