до 1880 року: 146 осіб
Барон Камімура Хіконодзьо (яп. 上村彦之丞; 1 травня 1849 — 8 серпня 1916) — японський воєначальник, адмірал Імперського…
Барон Камімура Хіконодзьо (яп. 上村彦之丞; 1 травня 1849 — 8 серпня 1916) — японський воєначальник, адмірал Імперського флоту.
Віконт Кавакамі Сороку (яп. 川上 操六; 11 листопада 1848 — 11 травня 1899) — японський генерал і один з головних стратегів…
Віконт Кавакамі Сороку (яп. 川上 操六; 11 листопада 1848 — 11 травня 1899) — японський генерал і один з головних стратегів Імперської армії Японії під час першої японсько-цінської війни (1894—1895).
|Фото= |Ранги= |Помер= |Сьоґунат= |Доросле ім'я= |Хан= |Посади= |Народився= |Період= Ватана́бе Хіромо́то (яп. 渡辺 洪基…
|Фото= |Ранги= |Помер= |Сьоґунат= |Доросле ім'я= |Хан= |Посади= |Народився= |Період= Ватана́бе Хіромо́то (яп. 渡辺 洪基, わたなべ ひろもと, МФА: [watanabe çiɾomoto]; 28 січня 1848 — 24 травня 1901) — японський державний діяч, політик, дипломат, педагог. Депутат Імперського парламенту Японії, член Сенату. Голова префектури Токіо (1885—1886), ректор Токійського університету (1886—1890).
Ка́цура Таро́ (яп. 桂太郎, かつらたろう; 4 січня 1848 — 10 жовтня 1913) — японський політичний і державний діяч, військовик…
Ка́цура Таро́ (яп. 桂太郎, かつらたろう; 4 січня 1848 — 10 жовтня 1913) — японський політичний і державний діяч, військовик, фінансист, дипломат. Генерал Імперської армії, учасник громадянської (1868—1869) і японсько-китайської (1894—1895) воєн. Прем'єр-міністр Японії (2 червня 1901 — 7 січня 1906, 14 червня 1908 — 30 серпня 1911, 21 грудня 1912 — 20 лютого 1913). Генерал губернатор Тайваню (1896), міністр армії (1898—1900), міністр внутрішніх справ (1903—1904), міністр культури (1905—1906), міністр фінансів (1908—1911), міністр закордонних справ (1912—1913), міністр печатки (1912). Перший ректор університету Такусьоку (1900—1912). Доклав зусиль для перемоги Японії над Російською імперією в 1905 році. Герцог, ґенро. Інше ім'я — Кацура Кійодзумі (яп. 桂清澄, かつらきよずみ).
Кобаясі Кійотіка (яп. 小林清親, 10 вересня 1847, Токіо — 28 листопада 1915) — японський художник другої половини 19 ст.
Аме́мія Кейдзіро́ (яп. 雨宮敬次郎, あめみやけいじろう; 24 жовтня 1846 — 20 січня 1911) — японський підприємець, фінансист, інвестор.…
Аме́мія Кейдзіро́ (яп. 雨宮敬次郎, あめみやけいじろう; 24 жовтня 1846 — 20 січня 1911) — японський підприємець, фінансист, інвестор. Один із лідерів регіонального дзайбацу Косю. Прізвисько — «цар спекулянтів».
Генерал граф Сакума Самата (佐久間 左馬太, 19 листопада 1844 — 5 серпня 1915) — генерал японської імператорської армії та 5-й…
Генерал граф Сакума Самата (佐久間 左馬太, 19 листопада 1844 — 5 серпня 1915) — генерал японської імператорської армії та 5-й генерал-губернатор Тайваню з 11 квітня 1906 по травень 1915.
Яма́да Акійо́сі (яп. 山田顕義, やまだあきよし; 18 листопада 1844 — 11 листопада 1892) — японський державний і політичний діяч…
Яма́да Акійо́сі (яп. 山田顕義, やまだあきよし; 18 листопада 1844 — 11 листопада 1892) — японський державний і політичний діяч, військовик, юрист. Генерал-лейтенант Імперської армії Японії. Міністр промисловості (1879—1880), міністр внутрішніх справ (1881—1883), міністр юстиції (1883—1891). Один із засновників університетів Ніхон та Кокуґакуїн. Граф.
Іто Сукеюкі (яп. 伊東 祐亨; 20 травня 1843 — 16 січня 1914) — японський адмірал періоду Мейдзі.
Ояма Івао (яп. 大山巌, おおやまいわお; 12 листопада 1842 — 10 грудня 1916) — японський політичний і державний діяч, військовик.…
Ояма Івао (яп. 大山巌, おおやまいわお; 12 листопада 1842 — 10 грудня 1916) — японський політичний і державний діяч, військовик. Генерал, маршал Імперської армії Японії. Учасник японсько-китайської (1894 — 1895) і російсько-японської воєн (1904—1905). 1-й, 3-й і 5-й Міністр армії (1885—1891, 1892—1896, 1896), міністр флоту (1886—1887), міністр культури (1889—1889), міністр печатки (1915—1916). Голова Генерального штабу армії (1899—1904, 1905—1906). Герцог, ґенро. Псевдоніми — Какудзан і Дзуйґан. За свій зовнішній вигляд отримав прізвисько «ропуха».
Тана́ка Сьодзо́ (яп. 田中正造, たなかしょうぞう;1841 — 1913) — японський політик, еколог. Народився в префектурі Тотіґі. 1890 року…
Тана́ка Сьодзо́ (яп. 田中正造, たなかしょうぞう;1841 — 1913) — японський політик, еколог. Народився в префектурі Тотіґі. 1890 року обраний депутатом до Палати представників Парламенту Японії. Брав участь у розслідуванні випадків отруєння вод в околиці копальні Асіо. 1901 року склав депутатські повноваження й безпосередньо подав Імператору скаргу про дії власників копальні Асіо. Згодом виступав з протестами проти промислового затоплення села Янака. Наприкінці життя займався питаннями іригації та водопостачання.
Генчічіро Фукучі (япон 福地 源一郎, псевдонім: Fukuchi Ōchi (Kyūjitai: 福地 櫻癡, Shinjitai: 福地 桜痴); 13 травня 1841, Нагасакі —…
Генчічіро Фукучі (япон 福地 源一郎, псевдонім: Fukuchi Ōchi (Kyūjitai: 福地 櫻癡, Shinjitai: 福地 桜痴); 13 травня 1841, Нагасакі — 4 січня 1906, Токіо) — японський автор, журналіст і державний діяч.
Шібусава Ейїчі (яп. 澁澤 榮一 / 渋沢 栄一, しぶさわ えいいち, Shibusawa Eiichi; 16 березня 1840(18400316) — 11 листопада 1931) —…
Шібусава Ейїчі (яп. 澁澤 榮一 / 渋沢 栄一, しぶさわ えいいち, Shibusawa Eiichi; 16 березня 1840(18400316) — 11 листопада 1931) — японський самурай, чиновник, підприємець, благодійник. Державний службовець 2-го старшого рангу, віконт (з 1920). Народився у селі Чіарай, провінція Мусаші, Японія (нині — місто Фукая). Походив із селян, вислужився до самураїв. У часи реставрації Мейджі працював помічником у міністерстві фінансів, був радником міністра Іноуе Каору. Після полишення державної служби зайнявся підприємництвом, був співзасновником і головою багатьох японських фірм та організацій: Першого державного банку (1875 — 1916), Фізико-хімічного інституту (нині — RIKEN), Токійської біржі, Імперського готелю (1907 — 1909) тощо. Очолював ряд освітніх закладів: школу Нішьо (нині — університет «школа Нішьо»), Комерційно-юридичний лекторій (нині — університет Хітоцубаші), Окурську торговельну школу (нині — Токійський економічний університет). На основі «Бесід і суджень» Конфуція розробив власну «філософію менеджменту». За заслуги у економічній царині отримав прізвисько «батько японського капіталізму». Помер в селі Такінокава, Токіо, Японія. Псевдо — Сейєн (青淵, せいえん).
Ямаґа́та Аріто́мо (яп. 山県有朋, やまがたありとも; 14 червня 1838 — 1 лютого 1922) — японський політичний і державний діяч…
Ямаґа́та Аріто́мо (яп. 山県有朋, やまがたありとも; 14 червня 1838 — 1 лютого 1922) — японський політичний і державний діяч, військовик. 3-й і 9-й прем'єр-міністр Японії (24 грудня 1889 — 6 травня 1891, 8 листопада 1898 — 19 жовтня 1900). Генерал Імперської армії Японії, маршал, голова Генерального штабу армії (1878—1882, 1884—1885, 1904—1905). Учасник громадянської війни Босін (1868—1869), Сацумського повстання (1877), японсько-китайської (1894—1895) і японсько-російської (1904—1905) воєн. Міністр армії (1873—1878), міністр внутрішніх справ (1883—1890), 4-й міністр юстиції (1892—1893), 5-й, 9-й і 11-й голова Таємної ради (1893—1894, 1900—1903, 1909—1922). Герцог, ґенро. Член британського Ордену заслуг. Знавець японської поезії та японського садівництва. За свій внесок у формування новітніх збройних сил Японії отримав прізвисько — «батько японської армії». Псевдонім — Ґансецу.
Ґото́ Сьодзіро́ (яп. 後藤象二郎, ごとうしょうじろう; 13 квітня 1838 — 4 серпня 1897) — японський політичний і державний діяч кінця…
Ґото́ Сьодзіро́ (яп. 後藤象二郎, ごとうしょうじろう; 13 квітня 1838 — 4 серпня 1897) — японський політичний і державний діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейдзі. Співзасновник Патріотичної громадської партії (1874). Голова префектури Осака (1868–1870), 2-й міністр зв'язку (22 березня 1889 — 8 серпня 1892), 10-й міністр сільського господарства і торгівлі (8 серпня 1892 — 22 січня 1894). Граф. Псевдонім — Йококу.
Окума Шіґенобу (яп. 大隈重信, おおくましげのぶ; 11 березня 1838 — 10 січня 1922) — японський політичний і державний діяч, дипломат…
Окума Шіґенобу (яп. 大隈重信, おおくましげのぶ; 11 березня 1838 — 10 січня 1922) — японський політичний і державний діяч, дипломат, фінансист, педагог періодів Мейджі й Тайшьо. 8-й і 17-й прем'єр-міністр Японії (30 червня 1898 — 8 листопада 1898, 16 квітня 1914 — 9 жовтня 1916). Міністр фінансів (1873—1880), міністр закордонних справ (1888, 1888—1889, 1896—1897, 1898, 1915), міністр сільського господарства і торгівлі (1897), міністр внутрішніх справ (1914—1915, 1915). Засновник і ректор Університету Васеда (1907—1923). Член і голова Партії конституційних реформ (1882–1896), Прогресивної партії, Конституційної партії і Основної конституційної партії.
Кабая́ма Сукено́рі (яп. 【樺山資紀】, かばやますけのり; 9 грудня 1837(18371209) — 8 лютого 1922) — японський державний, військовий і…
Кабая́ма Сукено́рі (яп. 【樺山資紀】, かばやますけのり; 9 грудня 1837(18371209) — 8 лютого 1922) — японський державний, військовий і політичний діяч. Офіцер Імперського флоту Японії, адмірал (з 1865). Народився у Каґосімі, провінція Сацума, Японія. Походив із самурайського роду Кабаяма. Голова японської поліції (23 жовтня 1880 — 13 грудня 1883). 4-й і 5-й міністр флоту (17 травня 1890 — 8 серпня 1892). 6-й командир Генерального штабу Імперського флоту (17 липня 1894 — 11 травня 1895). Перший генерал-губернатор Тайваню (10 травня 1895 — 2 червня 1896). 15-й міністр внутрішніх справ (20 вересня 1896 — 12 січня 1898). 14-й міністр культури (8 листопада 1898 — 9 жовтня 1900). Учасник сацумсько-британської (1863), громадянської (1868—1869), тайванської (1874), південно-західної (1877) і японсько-цінської воєн (1894—1895). Полишив службу 20 листопада 1910) року. Радник Таємної ради (8 серпня 1892 — 17 липня 1894, 2 червня 1896 — 20 вересня 1896, 21 жовтня 1904 — 8 лютого 1922). Граф, чиновиник 1-го молодшого рангу. Нагороджений Орденом золотого шуліки 2-го ступеня та Орденом хризантеми 1-го ступеня. Помер у Токіо, Японія.
Окухара Сейко (奥原 晴湖, 1837 — 1913) — японська мисткиня кінця 19-го століття. Народилася у самурайській сім'ї. Основну…
Окухара Сейко (奥原 晴湖, 1837 — 1913) — японська мисткиня кінця 19-го століття. Народилася у самурайській сім'ї. Основну частину життя провела в Едо. Під кінець свого проживання в столиці, співмешкала зі своїм учнем Ватанабе Сейран (1855 — 1918). У 1891-му році Окухара вирішила переселитися за місто. Роботи, створені у цей період, вважаються її кращими. Брала уроки у Тані Бунчьо, але не змогла стати його учнем через те, що була жінкою. Окухара, як і більшість тогочасних митців, пристосовувала китайський стиль тушевих картин на японський манер. Її творчість зазнала впливу школи Кано, хоча роботи Окухара відносять до жанру нанґа. Свою популярність вона здобула самотужки, без допомоги літературних чи мистецьких знайомств, подібно до іншої своєї сучасниці на ім'я Ноґучі Шьохін. Обидві були друзями Кідо Такайоші, який був для них меценатом. Окухара була відомою та впізнаваною мисткинею періоду Мейджі, попри те, що це більшість митців в її жанрі були саме чоловіками. Її творчість іноді характеризують як "чоловічну", що можна пояснити як і роллю, якою вдовольнялася більшість тогочасних жінок у мистецтві, так і ліберальним стилем, який Окухара сповідувала. Вона часто носила чоловічий одяг та коротку стрижку, навмисно применшуючи свої жіночі риси. Також вона відмовилася підписувати свої роботи символом джьоші (女史, "пані"), який використовували інші мисткині того часу. Попри те, що багато робіт Окухара знаходиться у приватних колекціях, велика кількість виставлена в Історичному музеї міста Коґа. Інші її картини зберігаються в таких музеях як Токійський національний музей, Музей мистецтв округу Лос-Анджелес, Британський музей, Музей мистецтв Філадельфії, Бруклінський музей, Музей витончених мистецтв (Бостон), Гарвардський художній музей, Художня галерея Єльського університету та інші.
Сьодзо Кавасакі (яп. 川崎 正蔵, 10 серпня 1837 — 2 грудня 1912) — японський промисловець та кораблебудівник. Засновник…
Сьодзо Кавасакі (яп. 川崎 正蔵, 10 серпня 1837 — 2 грудня 1912) — японський промисловець та кораблебудівник. Засновник Kawasaki Heavy Industries.
Цу́да Се́н (яп. 津田仙, つだせん; 6 серпня 1837 — 24 квітня 1908) — японський науковий і освітній діяч періоду Мейдзі. Один із…
Цу́да Се́н (яп. 津田仙, つだせん; 6 серпня 1837 — 24 квітня 1908) — японський науковий і освітній діяч періоду Мейдзі. Один із основоположників новітньої школи агрономії в Японії. Прибічник вестернізації, пропагандист здорового способу життя. Співзасновник Університету Аояма Гакуїн.
Та́ні Тате́кі або Та́ні Кандзьо́ (яп. 谷干城, たにたてき / たにかんじょう; 18 березня 1837 — 13 травня 1911) — японський політичний і…
Та́ні Тате́кі або Та́ні Кандзьо́ (яп. 谷干城, たにたてき / たにかんじょう; 18 березня 1837 — 13 травня 1911) — японський політичний і державний діяч. Офіцер, генерал-лейтенант Імперської армії Японії. Учасник Тайванського походу (1874) і Південно-західної війни (1877). Міністр сільського господарства і торгівлі (1885—1887). Другий голова школи Ґакусюїн (1884—1885). Депутат Палати перів. Псевдонім — Вайдзан.
Кодзіма Ікен (яп. 児島惟謙 Кодзіма Ікен, іноді Кодзіма Кореката) — японський політик, юрист, голова Верховного суду у…
Кодзіма Ікен (яп. 児島惟謙 Кодзіма Ікен, іноді Кодзіма Кореката) — японський політик, юрист, голова Верховного суду у 1891-1892 роках.
Іноуе Каору (яп. 井上馨, いのうえかおる; 16 січня 1836 — 1 вересня 1915) — японський політичний і державний діяч, дипломат…
Іноуе Каору (яп. 井上馨, いのうえかおる; 16 січня 1836 — 1 вересня 1915) — японський політичний і державний діяч, дипломат, підприємець, фінансист. Перший міністр промисловості (1878) і закордонних справ (1879—1887), 5-й міністр сільського господарства і торгівлі (1888—1889), 10-й міністр внутрішніх справ (1892—1894), 6-й міністр фінансів Японії (1898). Маркіз, ґенро. Псевдонім — Сейґай.
Івасакі Ятаро (яп. 岩崎 弥太郎, Івасакі Ятаро:, нар. 9 січня 1835 м. Акі, провінція Тоса — пом. 7 лютого 1885 м. Токіо) —…
Івасакі Ятаро (яп. 岩崎 弥太郎, Івасакі Ятаро:, нар. 9 січня 1835 м. Акі, провінція Тоса — пом. 7 лютого 1885 м. Токіо) — японський підприємець, засновник промислово-торгової корпорації Mitsubishi.
Ето́ Сімпе́й (яп. 江藤新平, えとうしんぺい; 18 березня 1834 — 13 квітня 1874) — японський політичний діяч, юрист, законодавець…
Ето́ Сімпе́й (яп. 江藤新平, えとうしんぺい; 18 березня 1834 — 13 квітня 1874) — японський політичний діяч, юрист, законодавець кінця періоду Едо — початку періоду Мейдзі. Один з керівників реставрації Мейдзі, перший міністр юстиції Японії (31 травня 1872— 19 квітня 1873). Співзасновник Патріотичної громадської партії (1874). Керівник Саґського повстання (1874). Справжнє імя — Ето́ Тане́о, псевдонім — Нампаку.
Кідо́ Такайо́сі (яп. 木戸孝允, きどたかよし; 11 серпня 1833 — 26 травня 1877) — японський політичний і державний діяч кінця…
Кідо́ Такайо́сі (яп. 木戸孝允, きどたかよし; 11 серпня 1833 — 26 травня 1877) — японський політичний і державний діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейджі. Один із «трьох героїв реставрації Мейджі». Самурай Тьосю-хану, монархіст, учень Йосіди Сьоїна. Один з авторів П’ятистатейної присяги. Ініціатор земельної та адміністративної реформи, спрямованих на ліквідацію федеративного устрою Японії та створення могутньої унітарної Імперії. Віцепосол посольства Івакури (1871—1873). 2-й міністр культури (25 січня — 13 травня 1874), 2-й міністр внутрішніх справ Японії (14 лютого — 27 квітня 1874) Один із голів фракції Тьосю в японському уряді. Виступав проти завоювання Кореї (1873) і Тайваня (1874). Справжнє ім'я — Ка́цура Коґоро́, псевдонім — Сьо́ґіку.
Терасі́ма Мунено́рі (яп. 寺島宗則, てらしまむねのり, МФА: [teɾaɕima munenoɾʲi]; 21 червня 1832(18320621) — 6 червня 1893) —…
Терасі́ма Мунено́рі (яп. 寺島宗則, てらしまむねのり, МФА: [teɾaɕima munenoɾʲi]; 21 червня 1832(18320621) — 6 червня 1893) — японський державний діяч, політик, дипломат. Прозваний «батьком японського телеграфу». Походив з Сацума-хану. Голова префектури Канаґава (1868—1869). Міністр закордонних справ (1873—1879), культури (1879—1880). Голова Сенату Японії (1881—1882), віце-голова Таємної Ради (1888—1891). Ухвалив Санкт-Петербурзький договір 1875 року, добивався скасування нерівноправних угод Японії з іноземними державами.
О́кі Такато́ (яп. 大木喬任, おおきたかとう; 23 квітня 1832 — 26 червня 1899) — японський політичний і державний діяч, освітянин…
О́кі Такато́ (яп. 大木喬任, おおきたかとう; 23 квітня 1832 — 26 червня 1899) — японський політичний і державний діяч, освітянин періоду Мейджі. 1-й і 8-й міністр культури (12 вересня 1871 — 19 квітня 1873, 1 червня 1891 — 8 серпня 1892), 2-й міністр релігій (1872 — 1877), 2-й і 4-й міністр юстиції (25 жовтня 1873 — 28 лютого 1880, 21 жовтня 1881 — 12 грудня 1883). Голова Сенату (1880 — 1881), голова Таємної ради (1889 — 1891, 1892 — 1893). Граф.
Каванабе Кійосай (*河鍋 暁斎, 18 травня 1831 — 26 квітня 1889) — японський художник жанру укійо-е. Використовував…
Каванабе Кійосай (*河鍋 暁斎, 18 травня 1831 — 26 квітня 1889) — японський художник жанру укійо-е. Використовував псевдоніми Сейсей Кійосай, Сюрансай, Байга Додзін.
|стиль= Ітосу Анко (яп. 糸洲 安恒, いとす あんこう — Ітосу Анко ; 1831—1915) — окінавський майстер бойових мистецтв, учень Сокона…
|стиль= Ітосу Анко (яп. 糸洲 安恒, いとす あんこう — Ітосу Анко ; 1831—1915) — окінавський майстер бойових мистецтв, учень Сокона Мацумури і вчитель Ґітіна Фунакосі. Найбільший реформатор окінавського тоте, творець сучасного карате. Творець декількох ката, у тому числі серії Пінан. У 1901—1903 роках завдяки його зусиллям викладання карате введено в педагогічному училищі і в середній школі Дайити на Окінаві. Ітосу першим на Окінаві став відкрито викладати бойове мистецтво, чим уможливив якісний перехід від карате-дзюцу до карате-до, тобто від простого мистецтва рукопашного бою до бойового шляху вдосконалення духу.
О́кубо Тосімі́ті (яп. 大久保利通, おおくぼとしみち; 26 вересня 1830 — 14 травня 1878) — японський політичний і державний діяч кінця…
О́кубо Тосімі́ті (яп. 大久保利通, おおくぼとしみち; 26 вересня 1830 — 14 травня 1878) — японський політичний і державний діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейджі. Один із «трьох героїв реставрації Мейджі». Самурай Сацума-хану, противник сьоґунату, ініціатор союзу з Тьосю-ханом. В ході реставрації провів земельну, адміністративну і податкову реформи, спрямовані на ліквідацію федеративного устрою Японії та створення могутньої унітарної Імперії. Віцепосол посольства Івакури (1871 — 1873). Виступав проти завоювання Кореї (1873). Імператорський радник, 3-й міністр фінансів Японії (13 серпня — 12 жовтня 1871), 1-й, 3-й і 5-й міністр внутрішніх справ Японії (29 листопада 1873 — 14 лютого 1874, 27 квітня — 12 серпня 1874, 28 листопада — 14 травня 1874). Сприяв вестернізації, розвитку японської промисловості та нарощування військової потужності країни. Після придушення Сацумського повстання 1877 року був вбитий самураєм Шімадою Ітіро. Інші імена — Сьо́суке та Ітідзо́; псевдонім — Кото́
Соедзі́ма Танео́мі (яп. 副島種臣, そえじまたねおみ; 17 жовтня 1828 — 31 січня 1905) — японський політичний і державний діяч…
Соедзі́ма Танео́мі (яп. 副島種臣, そえじまたねおみ; 17 жовтня 1828 — 31 січня 1905) — японський політичний і державний діяч, дипломат, каліграф кінця періоду Едо — періоду Мейдзі. 3-й міністр закордонних справ (4 листопада 1871 — 28 жовтня 1873), 7-й міністр внутрішніх справ (11 березня 1892 — 8 червня 1892), 2-й віце-голова Таємної ради (1891–1892). Співзасновник Патріотичної громадської партії (1874). Псевдоніми — Со́кай, Ітіїті Ґакунін.
Кано Хоґай (яп. 狩野 芳崖; *27 лютого 1828(18280227) — 5 листопада 1888) — японський художник кінця періоду Едо і періоду…
Кано Хоґай (яп. 狩野 芳崖; *27 лютого 1828(18280227) — 5 листопада 1888) — японський художник кінця періоду Едо і періоду Мейдзі. Мав псевдоним Сьокай.
Сосіті Кано (16 липня 1827 — 5 травня 1887) — японський торговець періодів Едо та Мейдзі.
Кавакамі Тоґай, справжнє ім'я Хіроші (яп. 川上 冬崖; 22 липня 1828, Префектура Нагано — 3 травня 1881, Атамі) — японський…
Кавакамі Тоґай, справжнє ім'я Хіроші (яп. 川上 冬崖; 22 липня 1828, Префектура Нагано — 3 травня 1881, Атамі) — японський художник; один із перших, хто працював у стилі йоґа (західний стиль живопису).
|ім'я_яп= Анко Асато (安里 安恒, Asato Ankō , японською мовою Азато Ясутсуне, 1827 – 1906) був майстром карате Рюкюан . Він…
|ім'я_яп= Анко Асато (安里 安恒, Asato Ankō , японською мовою Азато Ясутсуне, 1827 – 1906) був майстром карате Рюкюан . Він та Анко Ітосу були двома головними майстрами карате, які навчали Гічіна Фунакоші , засновника Шотокан карате. Про нього відомо небагато , і більшість інформації про нього походить від Фунакоші. Багато статей містять інформацію про Асато, , але відповідні частини явно базуються на його описах Фунакоші. Фунакоші вперше зустрів Асато, коли був шкільним товаришем сина Асато; він назвав Асато «одним із найбільших експертів Окінави в мистецтві карате». За словами Фунакоші, сім’я Асато належала до класу Тунчі (殿内) (спадкові вожді міст і сіл) і мала владу в селі Асато, на півдорозі між Сюрі та Наха , і він був не лише майстром карате, але також вмів їздити верхи, Джіген-рю кендо (володіння мечами), стрільба з лука та винятковий учений. У статті 1934 року Фунакоші зазначив, що Асато та Ітосу разом вивчали карате під керівництвом Сокона Мацумури . Він також розповів, як Асато та Ітосу одного разу здолали групу з 20–30 нападників і як Асато влаштував пастку для порушників у своєму рідному селі. У своїй автобіографії 1956 року Фунакоші переповів кілька історій про Асато, у тому числі про політичну хитрість Асато у виконанні урядового наказу відрізати традиційні чоловічі маківки; Поразка Асато від Йоріна Канни, в якій неозброєний Асато переміг, незважаючи на те, що Канна був озброєний незатупленим клинком; його демонстрація одноочкового удару ( іппон-кен ); і товариські матчі Асато та Ітосу з армреслінгу.
Осіма Такато (яп. 大島高任, 11 травня 1826(18260511), Моріока, князівство Нанбу, тепер префектура Івате, Японія — 29…
Осіма Такато (яп. 大島高任, 11 травня 1826(18260511), Моріока, князівство Нанбу, тепер префектура Івате, Японія — 29 березня 1901, Японія) — японський гірничий інженер і металург. Самурай князівства Нанбу. Побудував перші в Японії доменні печі, чим поклав основи сучасної металургії західного зразка в Японії. Виробив першу в Японії гармату західного зразка. Часто називається «батьком японської металургії».
О́мура Масудзіро́ (яп. 大村益次郎, おおむらますじろう; 30 травня 1830 — 7 грудня 1869) — японський політичний і військовий діяч кінця…
О́мура Масудзіро́ (яп. 大村益次郎, おおむらますじろう; 30 травня 1830 — 7 грудня 1869) — японський політичний і військовий діяч кінця періоду Едо — початку періоду Мейдзі. Дослідник військової справи, засновник збройних сил Японії нового часу. Перший віце-міністр війни (1869). Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.
Тана́ка Хісасі́ґе (яп. 田中久重, たなかひさしげ; 1799—1881) — японський інженер, винахідник. Походив з Куруме-хану. Займався…
Тана́ка Хісасі́ґе (яп. 田中久重, たなかひさしげ; 1799—1881) — японський інженер, винахідник. Походив з Куруме-хану. Займався виготовленням механічних ляльок, за що отримав прізвисько Ґіємон-лялькар. Змайстрував універсальний «Годинник на десять тисяч років», а також спроєктував модель першого в Японії локомотива. У 1875 році збудував перший японський приватний механізований завод, заклавши основи майбутньої корпорації Toshiba.
Рай Санйо (яп. 頼山陽, らいさんよう; 21 січня 1780 — 16 жовтня 1832) — японський конфуціанець, мислитель, історик, художник і…
Рай Санйо (яп. 頼山陽, らいさんよう; 21 січня 1780 — 16 жовтня 1832) — японський конфуціанець, мислитель, історик, художник і поет другої половини періоду Едо. Справжнє ім'я Рай Хісатаро Нобору. Інші псевдо — Сандзюрокухо Ґесі.
Таномура Тікуден (14 липня 1777 — 20 жовтня 1835) — японський художник і письменник періода Едо. Працював під…
Таномура Тікуден (14 липня 1777 — 20 жовтня 1835) — японський художник і письменник періода Едо. Працював під псевдонімами Кун-І, Кодзо.
Сантьо Кйоден (*山東 京伝, 13 вересня 1761 — 27 жовтня 1816) — японський художник, поет, історик і письменник періоду Едо.…
Сантьо Кйоден (*山東 京伝, 13 вересня 1761 — 27 жовтня 1816) — японський художник, поет, історик і письменник періоду Едо. Відомий також як Кйоя Дендзо і Кітао Масанобу.
Маруяма Окьо (12 червня 1733 — 31 серпня 1795) — японський художник періоду Едо. Спільно з Мацумура Ґосюн є засновником…
Маруяма Окьо (12 червня 1733 — 31 серпня 1795) — японський художник періоду Едо. Спільно з Мацумура Ґосюн є засновником художньої школи Сідзьо, основою якої був реалізм. Вона значно вплинула на розвиток сучасного японської живопису.
Аокі Конйо (яп. 青木昆陽, あおきこんよう; 19 червня 1689 — 9 вересня 1769) — японський науковець, конфуціанець, агроном, піонер в…
Аокі Конйо (яп. 青木昆陽, あおきこんよう; 19 червня 1689 — 9 вересня 1769) — японський науковець, конфуціанець, агроном, піонер в галузі «голландських наук» ранґаку середини періоду Едо.
Токуґава Міцукуні (яп. 徳川 光圀; 11 липня 1628 — 14 січня 1701) , також відомий як Міто Комон (яп. 水戸黄門) — японський…
Токуґава Міцукуні (яп. 徳川 光圀; 11 липня 1628 — 14 січня 1701) , також відомий як Міто Комон (яп. 水戸黄門) — японський даймьо, відомий своїм впливом на політику раннього періоду Едо. Він був третім сином Токуґави Йоріфуса (який, у свою чергу, був одинадцятим сином Токуґави Ієясу) і став його наступником, ставши другим даймьо Міто-хану.
Кітідзан Мінтьо (1352 — 26 вересня 1431) — японський художник періоду Муроматі.